Святого мученика Юліяна Тарсійського
Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Юліан,* у
страданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши
бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства
безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 2: Непереможного воїна благочестя і істини
суголосника і поборника, всі достойно восхвалімо Юліана днесь і до нього
заклично:моли Христа Бога за всіх нас.
Багато часу минуло з тих пір, як в Антіохії, у дафнійському
передмісті, в церкві над гробом мученика-юнака Юліяна святий Йоан
Золотоустий виголосив пречудесну похвальну проповідь на честь та славу
Господа і на возвеличення заслуг святого мученика. Святий Юліян
народився в Киликії. Батько його був поганином, вельможею, а мати –
християнкою. Після смерти чоловіка вона перебралася до Тарсу. Коли
почалося переслідування християн за Диоклетіяна, святому Юліянові тоді
виповнилося 18 літ. Його схопили і привели до старости Маркіяна.
Мучитель цілий рік тримав його у в’язниці, майже щодня намовляв до
відступництва. Однак юнак був стійкий у своїй вірі, тому староста часто
віддавав його на муки. Крім того, він водив святого мученика за собою по
всій Киликії та всюди віддавав на нові муки, щораз то жорстокіші. Кати
різали його тіло, рвали плоть аж до костей, припікали вогнем і бичували,
а святий зносив усе терпеливо і молився Богу, прославляючи Ім’я
Спасителя, слава якого споконвічна.
Врешті Юліяна привели до Егеї. Та перш ніж кинути до в’язниці,
йому силоміць поклали в уста м’ясо з жертвоприношень ідолам, бо гадали,
що християни, як жиди, дотримуються закону лишень зовнішньо. Однак те
м’ясо не могло осквернити слугу Божого, який щиро служив своєму Богу. До
Егеї прийшла мати святого, яка слід в слід мандрувала за ним. Маркіян
три дні пускав її до сина, бо думав, що вона вмовить його до
відступництва. Та ні! Правдиво християнська мати сльозами обмила рани
сина і молила його: “Сину мій, правдою іди і правді служи, будь
витривалим, і Христос стане твоєю нагородою!” Через три дні матір і сина
привели до мучителя і тут вони почали славити і величати Господа.
Розлючений староста наказав матір святого Юліяна побити, відтяти їй
п’яти обох ніг і випустити на волю. А святого Юліяна велів кинути в
мішку, з ядовитими зміями, у море. Сталося це 288 р. Море винесло тіло
мученика на берег і одна християнка поховала його в Олександрії
Киликійській, звідки святі мощі згодом було перенесено до Антіохії.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар