Рм.15,17–29: «Тепер же йду в Єрусалим, святим служити»
Завжди хочемо доброго ставлення від інших людей, щоб нам
допомагали, підтримували, потішали. І так само інші сподіваються цього
від нас. Бачимо, що апостол нам показує цей приклад служіння іншим
християнам. Він вказує на те, що йде їм служити. Подивімося на наше
життя, на наші спроможності, таланти, ситуації, на те, що ми виконуємо.
Яким би іншим був світ, якби ми сприймали кожну ситуацію як добру нагоду
послужити іншим, і якби інші також так сприймали, що мають нагоду
послужити нам. Уже тут, на землі, ми б сповнялись цією радістю
передсмаком Царства Небесного.
Стараймося найперше самі служити іншим людям, незалежно, як вони
ставляться до нас, усім тим, яких Бог нам дав. І рано чи пізно ми
побачимо, як це бажання служити передасться їм. І ми через це не тільки створимо навколо себе атмосферу любови, а й іншим дамо шанс ставати кращими.
***
Мт.12,46–13,3: «Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати»
Родинні стосунки сильніші порівняно з політичними, економічними,
стосунками в колективі, бо вони завжди триваліші. У сім’ї ми більше
допомагаємо одні одним, підтримуємо рідних. У цьому Євангелії Господь
вказує, що є щось більше за ці стосунки. Хоч тілесно між собою ми є
брати, сестри, батьки, діти, але наш Небесний Отець, від Котрого
походить наше буття, вважає своїми близькими тих, хто чинить Його волю.
Коли чинимо Божу волю, тоді змінюємося, переображаємось і все
більше стаємо подібними до нашого Отця. Саме тому ті, хто є в Бозі, хоч
не завжди перебувають між собою в родинних зв’язках, є братами і
сестрами, як сказав Ісус.
Господь завжди чекає на близькість з нами, на можливість назвати
нас братом, сестрою, дитиною, але осягнення цієї близькості є в наших
руках. У нашому житті можемо ставати ближчими до Бога або ж віддалятися
від Нього. Стараймося наближатися до нашого Творця – і тоді Він наблизиться до нас!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар