Субота 31 тижня
Євангеліє
Лк.16,10–15: «Бог знає серця ваші!»
У щоденних життєвих проблемах ми не раз можемо нарікати, що хтось нас
роздратував, довів до злості, не добре з нами повівся, і саме тому ми
так відреагували, згрішили в своєму серці чи cупроти ближнього. Однак
кожен з нас мусить бути свідомим, що те, які ми є в критичних ситуаціях,
як ми поводимось, залежить від того, які ми всередині. Бо те, що ми
носимо в серці, виявляється в нашому житті.
Як «добре дерево не може родити поганого плоду», так і ми не можемо
вірно і добре реагувати на зовнішні чинники, коли не маємо того «добра»
всередині. Якщо ми носимо в своїх серцях любов, лагідність і мир, то і з
ближніми живемо в любові, лагідності і мирі. Якщо ми носимо в своєму
серці злобу, неприязнь, гнів, образи, то це і породжуємо навколо себе.
Деколи сподіваємося, що втаїмо це в собі, можливо, але до якогось
певного моменту. Коли прийдуть найтрудніші хвилі нашого життя,
тоді буде видно, ким я є і що я ношу в своєму серці. Отож, дбаймо про
чистоту свого серця!
Апостол
Кол.1,3–6: «Ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов»
Дуже часто християни живуть подвійним життям: духовне життя, тобто
стосунки з Богом, про які стараємось дбати, і реальне життя – стосунки з
ближніми, справи, обов’язки, в яких нібито Бог не присутній. Але наші
стосунки з Богом, наша віра в Нього не є чимось приватним, а виражається
щодень в конкретній і дієвій любові до інших.
Наша щоденна дійсність, ставлення до людей, поведінка в скрутних ситуаціях – найбільше являють нашу віру в Христа. Обгортаймо всіх любов’ю, милосердям і прощенням – це є знаком того, що ми живемо з Господом!
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар