ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 28 грудня 2015 р.

28.12.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Понеділок 31 тижня 

Євангеліє
Мр.9,42–10,1:   «І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її»

 Для нас може здаватися дивним такий ригоризм, така категоричність Ісуса Христа. Відітнути руку, ногу, вирвати око… Чому так? Саме такими словами Христос  показує нам преважливу річ, про яку ми дуже часто забуваємо. Часто кажуть Святі Отці: «Диявол криється в малих речах». Великі погані речі ми боїмося робити, бо ми точно свідомі того, що це гріх. Віруюча особа не може собі навіть уявити, що вона зможе вкрасти, зрадити своєму подругові, зробити комусь очевидну шкоду, тим паче вбити іншу людину. Але дияволові і не розходиться, щоб спокушати християнина до таких  гріхів.

Образно кажучи – десять малих гріхів – один великий. Часто диявол підсуває нам якісь маленькі речі, які ми робимо спокійно, бо «так роблять інші», бо «я не маю іншого виходу». І ці маленькі речі складають наше велике грішне життя. Тому Господь і вказує нам на цю категоричність і радикальність: якщо ми в малих речах вірні Богові, то і у великих будемо вірні. Якщо ми у малих речах будемо беззастережно вибирати Божий напрямок і слідувати за Богом, то ми до Нього прийдемо. А якщо в малих речах ми будемо звертати від Бога, то прийдемо туди, де Його нема. Тому будьмо радикальні, будьмо вірні Богові в малому. Тоді Господь дасть сили бути вірними у великому і бути з Ним в Царстві Небесному.



Апостол
Євр.11,17–23,27–31:  «Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака»

У цьому апостольському читанні багато разів подаються приклади того, як через віру біблійних осіб Бог діє в історії. Як Бог діяв через віру серед вибраного народу в Старому Заповіті, так діє і в Новому Заповіті, так діє і тепер.

На загал у житті кожного з нас  є цей вибір: або ми живемо вірою, покладаючись на Бога, і тоді живемо чесно, справедливо, свято, або ми не живемо вірою, і тоді живемо грішно, неправедно, без Бога.

Віра – це не є щось стале, яке ми раз і назавжди в собі сформували, розвинули, і маємо впродовж усього життя. Віра – щось завжди динамічне, вона або зростає, або занепадає в конкретних обставинах нашого життя. Тому наша віра – це показник якості наших стосунків з Богом. 

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар