Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського на празник Успіння Святої Анни
Мт 21,23-27.
Всесвітлі та всечесні отці,
Високопреподобні та преподобні сестри,
Достойні молільники цієї церкви,
дякуймо Богові за те, що наш народ радо збирається на молитву! Хоч не
увесь, однак, ці, хто приходять у церкву молитися, чинять це за себе і
за тих, хто має перешкоди до спільного моління. Бо молитва – це немов
хліб, який дає тілу життя, а вона живить безсмертного духа. Сам Божий
Син навчав людей молитися і то не тільки, подаючи слова молитви «Отче
наш…», але часто ходив на самоту, щоб спілкуватися із своїм Небесним
Отцем. Багато місць знайдемо у Святому Писанні, коли Христос разом зі
своїми учнями та осібно перебував на молитві. Він молився, особливо,
перед вибранням відповідних осіб на апостолів, також перед своїми
страстями й багато разів вночі, навіть дуже втомлений, коли відпустив
народ після цілоденного навчання та оздоровлення. Христос чинив це тому,
щоб навчати людей покори, усвідомити їх про необхідність Бога у їхньому
житті та через молитву, вказати на постійний шлях з’єднання людини із
її Творцем. Існує знаний вислів: хто молиться, той буде спасенний.
Сьогоднішнього дня у церковному календарі згадується про святу Анну,
матір пресвятої Богородиці, вона – бабуся по тілу Ісусові Христові. У
Святому Писанні немає жодної згадки про цю важливу особу, що привела на
світ матір нашого Спасителя, Марію. Нам невідомо чому про це замовчали
євангелісти, очевидно, усього записати неможливо, бо святий Іван
Євангеліст застерігав: «… та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і
самий світ не вмістив би написаних книг. Амінь» (Ів. 21,25). Є інші
книги та передання, які згадують про батьків Марії: священика Йоакима та
його дружину Анну. Що важливе у цих пригадуваннях? Там знаходимо опис
про те, що ці двоє людей не мали дітей, але вони не нарікали на Бога, не
докоряли своїми бажаннями, лише молилися та постили й в такий спосіб
благали Господа про потомство. Отримали Марію, що сталася матір’ю Божого
Сина. Очевидно, що для цього Господь бажав від них багато молитов, вони
часто строго постили та провадили добропристойний спосіб життя. Батьки
Богородиці були вислухані Господом і їхня мрія збулася. Сьогоднішня
згадка про святу Анну, яка достойно відійшла у вічність до Господа,
гідна подиву та наслідування цієї скромної жінки. Вона – проста, покірна
та милосердна дружина священика. Свята Анна не тужила за вишуканою
їжею, дорогою одежею та дорогими прикрасами. Не шукала собі пошани від
людей і не старалася про вимріяний авторитет. Як розповідає передання,
що жінки, які не мали дітей, були на маргінесі суспільства, тобто,
зсунуті на край. Бездітність вважалося карою від Бога.? Натомість, її
життя було повне довіри до свого Творця, правда була іншою від того, про
що судили люди. Праведна Анна – слухняна особа, яка бажала сповнити
волю Бога: виховувати дітей, хоч отримала тільки одну дівчинку, яку
посвятила на служіння Богові.
Тут пригадується інша Анна, дружина Елкани, із книги Самуїла, яка
благала Господа про дитину, бо було закрите її лоно. Це була проста,
терпелива й настирлива жінка, яка молила Господа про дитину і постила
так, що її муж журився тому (пор. 1Сам. 1,8). І виблагала в Бога
хлопчика Самуїла, вигодувала його і, коли він був ще маленьким привела
його до священика Елі. Потім промовила: «… Про це хлоп’ятко я молилась, і
Господь дав мені те, що я просила в нього. За те ж я й віддаю його
Господові: по весь свій вік буде відданий Господові!» (1Сам. 1, 27).
Святий Учитель Церкви такими словами відзивається про Анну, матір
Самуїла: «Бог затримав народження, щоб збільшити цю радість, щоби цю
жінку вчинити більш славною» (св. Ів. Золот., Слово III про Анну п.2).
Ця жінка гідна великого подиву, бо не затримала при собі малої дитини,
лише віддала хлопчину на служіння Богові, радіючи тим невимовно. Цей же
святий різними словами славить Анну, що посвятила хлопця Богові: «Дитя,
що більше від очікування посіяне в її утробі, вона взяла з дому і
пересадила в храм, де джерела й непереривні духовні зрошення» (св. Ів.
Золот. … там же п.3). «Самуїл був покликаний Господом на пророка, про що
не сумнівався увесь Ізраїль (пор. 1Сам 3,20). Цей же Самуїл помазав
Саула, а згодом і Давида на царів ізраїльських (пор. 1Сам. 10,1;17,13).
Ось, так Господнє Провидіння готує долю людям та настановляє на
виконання Божої волі.
Подібне й більше можемо сказати й про святу Анну, матір святої
Богородиці, яка втішається вічною славою та нагородою у вічному житті.
Хай ім’я про святу Анну, матір пресвятої Діви Марії, глибоко
закарбується у наших серцях, щоби призивати її у наших молитвах на
поміч. А її чесноти: покора, простота, терпеливість, довіра та любов до
Бога - хай стануть гідними до наслідування вірним народом святої Церкви!
Свята Анно, молися до Господа за спасіння наших душ!
В особі вищої наставниці Сестер Катехиток Святої Анни,
високопреподобної сестри Арсенії та наставниці в Україні цих же сестер,
преподобної сестри Даліли, вітаю вас усіх, преподобні сестри, з 20-тою
річницею вашого служіння в Україні та 80-тою річницею вашого заснування в
Бразилії! Пам’ятайте, достойні сестри, що Господь пересадив вас від
ваших батьків у монастир на служіння Господу у святій Церкві! Хай
зростають у вас духовні плоди та Господь обдаровує новим покликанням!
Дорожіть вашим покликанням і не забувайте: хто витриває у монастирі,
такі особи будуть спасенні! «Плекайте ті самі думки в собі, які були й у
Христі Ісусі!» (Флп 2,5). Дорогі сестри, будьте гідними дочками святої
та славної Анни, покровительки вашого монастиря!
+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ07.08.2012 р.Б. Храм Святої Анни, м. Львів, вул. Городоцька, 32
Джерела: www.ugcc.lviv.ua
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар