ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 13 квітня 2012 р.

13.04.2012р. Б. / Великоднє послання владики Степана Менька


Всесвітлішим і всечесним отцям, преподобним отцям, братам і сестрам у монашестві, дорогим братам і сестрам у Христі!

О Пасхо велика і найсвятіша, Христе! О Мудросте і Слово Боже й Сило! Подай нам з тобою справді участь брати у невечірнім дні Царства Твого.
(Дев’ята пісня Пасхальної Утрені)

Душа Ісуса у час смерті зійшла в підземне царство, і ад хотів ув’язнити її, але одразу відпустив. «Узяв людину, а на Бога натрапив. Узяв землю, а стрінув Небо. Взяв, що бачив, а впав через те, що не добачив. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос – і ти звалений. Воскрес Христос – і попадали демони. Воскрес Христос – радіють ангели. Воскрес Христос – і життя вільно пливе». Гарні слова потіхи для кожної християнської душі, яка прагне духовного корму і тужить за ним. Але не всі цього шукають. Багато людей є пригноблені ярмом щоденних труднощів, економічних негараздів і політичної нестабільності, тому не розуміють свого покликання до вічної радості. Є й такі, які не хочуть пізнавати Бога і Він заважає їм.
 
«Нечестивих, які відмовлялися пізнавати Тебе, Твоє сильне рамено карало, і на них спали небувалі дощі, градобій, зливи нестримні і пожер їх вогонь» (Муд. 17.16)
 
Дорогі брати і сестри! Пробудімось! Христос воскрес – радість вічна! Він кличе кожного з нас. Він воскрес для кожного з нас, щоб вивести з ярма гріху і ввести у Царство своє. Він помер з любові до нас і славно воскрес, і хоче, щоб ми воскресли у славі та обновленому тілі. Нової землі й нових Небес очікуємо. У невечірні дні Царства Божого, де не буде відліку часу і не буде розділення на день і ніч, і сам Агнець сидітиме на престолі слави своєї.
 
«Царство світу сталося царством Господа нашого і Христа його, і він царюватиме на віки вічні» (Од. 12.15).
 
«Почув я від престолу голос великий: Ось Божа оселя з людьми, і він поселиться з ними, і ті будуть його народом, і сам Бог буде з ними, їхній Бог; і обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ані скорботи, ані плачу, ані болю більше не буде, бо перше минулося» (Од. 21.3).
 
Пройдуть роки, і скільки їх ще нам відпустить Господь, щоб святкувати цей радісний і світлий празник Христового Воскресіння, не знаємо. Але стараймося у ці дні, якщо можемо, спільно, молитовно зібравшись у наших храмах, обтрусивши і обмивши в купелі покаяння наш гріховний бруд і нечистоту, світло стати на прославу Господа у день Воскресіння Його. Відчуваймо себе єдиною родиною у Христі. Молімось за всіх, а особливо за наших рідних і знайомих, за тих, які далекі від доріг праведності, щоб просвітив їх воскреслий Христос.

Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Степан (Меньок)
Екзарх Донецько-Харківський

Дано 4 квітня 2012 р. Б. у Донецьку
при катедральному храмі Покрови Пресвятої Богородиці


Джерело: www.ugcc.dn.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар