15.09.2012р. Б. / Синод Єпископів УГКЦ обрав новий склад Постійного Синоду

Синод Єпископів УГКЦ, який проходить в Портаж ла Прері, біля Вінніпегу (Канада), на своєму засіданні у п’ятницю обрав новий склад Постійного Синоду. Мандат Синодальних Отців для служіння в Постійному Синоді на наступні п’ять років отримали такі владики: Володимир Війтишин, Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський, Кен Новаківський, Єпарх Нью-Вестмінстерський, Ярослав Приріз, Єпарх Самбірсько-Дрогобицький,  Борис Ґудзяк, новоіменований Апостольський екзарх для українців-католиків Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії.

 

Блаженніший Святослав подякував попередньому складу Постійного Синоду – Владиці Ігореві Возьняку, Архиєпископу і Митрополиту Львівському, Владиці Василеві Семенюку, Архиєпископу і Митрополиту Тернопільському, Владиці Павлові Хомницькому, Єпарху Стемфордському, та Владиці Давидові Мотюку, Єпарху Едмонтонському, – за їхнє жертовне і успішне служіння та привітав новообраних членів Постійного Синоду.

 

Довідка

Постійний Синод - це група єпископів, яка працює від імені Патріаршого Синоду і є дорадчим органом для Глави Церкви. Кодекс Канонів Східних Церков зазначає, що Постійний Синод складається з патріарха і чотирьох єпископів, призначених на п'ятиріччя. Троє з цих єпископів обираються Синодом Єпископів патріаршої Церкви, серед яких принаймні двоє повинні бути з-поміж єпархіальних єпископів, а одного іменує патріарх (кан. 115, § 1, 2, 3).

Департамент інформації УГКЦ

12.09.2012р. Б. / Єпископи УГКЦ обговорюють наступні кроки стратегії живої парафії, – Catholic News Service

Єпископи УГКЦ з усього світу зібралися в Канаді для того, щоб обговорити, яким чином зробити парафії більш живими, особливо через участь мирян. Їх рішення мають враховувати ту різноманітність, яку становлять вірні УГКЦ на чотирьох континентах, - пише американське видання "Catholic News Service".

«Ми маємо парафії, які зростають» і потребують душпастирської, фінансової та структурної підтримки, – розповідає канадський єпископ Кен Новаківський з Нью-Вестмінстера, котрий очолює команду із втілення стратегії «Візія – 2020».

На деяких сільських парафіях населення старіє і кількість вірних зменшується, тому члени Синоду мусять вирішити яким чином підтримувати тих священиків, які багато часу приділяють відвідинам хворих та відправі похоронів, – розповідає владика Новаківський. З іншої сторони, єпископи мають розглянути питання як допомогти священикам на великих парафіях не виснажувати себе.

Ініціатива «живої парафії» була погоджена на Синоді 2011 року, коли єпископи збирались у Бразилії. Першими кроками до її реалізації було ознайомлення священиків та представників усіх єпархій з планом стратегії та запровадження його на місцях.

Архиєпископ Стефан Сорока з Філадельфії зазначив, що наскільки йому відомо, «семінари для священиків пройшли успішно і справили позитивне враження». «Стратегія «Візія – 2020» допомогла нам зосередитися на цілях… чого нам слід прагнути досягти тепер», – додав владика.

Владика Новаківський розповів, що 70% із близько 4500 священиків УГКЦ по всьому світу зголосились і тепер задіяні у реалізації плану стратегії. За його словами, цього року владики Синоду надіються задіяти релігійні та монаші спільноти.

Як зазначив владика в інтерв’ю для «Catholic News Service», на Синоді він представить єпископам звіт щодо проведених робіт. Члени Синоду або попросять комісію продовжувати виконувати даний план, або внесуть певні зміни.

Зазвичай Синод єпископів УГКЦ збирається в Україні, однак цього року їх зустріч в Канаді присвячена 100-літтю від прибуття до Канади першого українського католицького єпископа блаженного Микити Будки. Як зазначив Архиєпископ Лаврентій Гуцуляк із Вінніпегу, єпископи, що прибули на Синод з інших країн, були приємно вражені участю канадських мирян. Навіть до складу організаційного комітету Синоду входять миряни.

За словами владики, греко-католики Канади мають жіночі, чоловічі та молодіжні групи. Групи мирян проводять національні зібрання, обирають лідерів та беруть активну участь в житті Церкви. «Хоча ми (канадійці) можемо сприймати це як належне, однак наші вірні в інших країнах не завжди можуть організуватися таким чином», – додав він.

 

В грудні минулого року Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук звернувся до вірних по всьому світу із пастирським листом «Жива парафія – місце зустрічі з Христом», в якому говорив про елементи, необхідні для «зросту в святості та єдності з Ісусом Христом». За його словами, вірні всякого віку повинні продовжувати вивчати про свою віру – не лише з Біблії, але й з Катехизму Католицької Церкви. Священики повинні навчати, а вірні мають обов’язок вивчати, оскільки «постійна і тривала формація різноманітних вікових груп… є необхідним компонентом живої парафії». Парафіяни мають регулярно приступати до таїнств, а родини мають стати «школою молитви», – зазначив Блаженніший Святослав.

«Наші парафії можуть стати тими місцями, де дбають про сиріт, захищають вдів, допомагають бідним і розділяють терпіння хворих», – йдеться у листі. На парафіях мають бути активні пастирські та парафіяльні ради, а також «добре сформовані та зрілі співпрацівники, які допомагатимуть священикам провадити катехитичні школи, церковні братства, благодійну діяльність, молодіжні організації та молитовні групи», – зазначив Глава УГКЦ. – «Однією із найбільших відповідальностей лідерів парафіяльних спільнот є розрізнення Божої волі і пошук найкращих шляхів для втілення її в житті парафії». За його словами, кожен член парафії повинен мати місійного духа.

Архиєпископ Сорока розповів для «Catholic News Service», що у Архиєпархії Філадельфії він надіється провести працю із людьми, які приходять до храмів, щоб вони, в свою чергу, досягали тих людей, які не приходять. «Багато людей відійшло», – зазначив він. – «Однак якщо сьогодні ми не працюватимемо з тими, хто приходить до храму, то до кого нам промовляти тоді, коли вони відійдуть?»

Владика розповів, що з метою досягти тих католиків, які відходять від Церкви, довелось внести певні зміни до завдань священиків, в тому числі запровадити їх присутність в соціальних мережах на кшталт Facebook і Twitter. Цієї осені планується створити два коротких DVD-диски: один про «Вірую», а другий про те, чого люди ходять до церкви і що дає їм відчуття приналежності до Неї. Диски будуть розповсюджувати серед вірних, які ходять до храмів з надією, що вони захочуть поділитись ними з друзями і родичами, які відійшли від Церкви.

За матеріалами Catholic News Service

Джерело:    Воїни Христа Царя

27.07.2012р. Б. / Пастирське послання Синоду єпископів УГКЦ у час підготовки до парламентських виборів 2012 року

 

Пастирське послання
Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
Української Греко-Католицької Церкви до вірних
у час підготовки до парламентських виборів 2012 року

 

«Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі:
Перенесися звідси туди –  і вона перенесеться;
і нічого не буде для вас неможливого».
(Мт. 17, 20)

 

Дорогі в Христі!

Наближаємося до чергових парламентських виборів, проведення яких є характерною рисою демократичної системи. Можливість вибирати випливає із загальновизнаного основоположного факту свободи людської особи, котра, формуючи державну владу, не лише реалізує своє невід’ємне право, а й бере на себе громадянську відповідальність за цю владу. А обов’язком чинної влади є забезпечити умови для вільного волевиявлення суспільства. Бо ж у демократії воля народу – закон для влади, а в диктатурі навпаки: воля влади – це закон.

 

Бажаючи бути співтворцями саме справедливого, демократичного ладу в нашій Батьківщині, нам слід дуже відповідально і зважено підійти до участі у виборах, оскільки через них ми здійснюємо своє фундаментальне право, гарантоване не тільки Конституцією, а й самим Творцем, – обирати шлях власного життя і розвитку рідної країни, як також покликані втілювати в суспільне життя християнські цінності. Не прийти на вибори – означає самоусунутися від відповідальності за долю власної країни, відмовитися від християнського свідчення в суспільному житті, віддаючи свою долю і долю своїх дітей та внуків у випадкові, а часом і злочинні руки. Прийшовши на вибори, ми передусім виконуємо свій громадянський обов’язок, реально і особисто стаючи співучасниками творення свого майбутнього, а окрім цього – не даємо нагоди нечесним на руку особам вкрасти наш голос та прикрити нашою відсутністю різного роду маніпуляції чи фальсифікації.

 

Однак взяти участь у виборах – це тільки половина справи. Нам слід докласти всіх зусиль, щоб наш вибір був свідомим, зрілим, відповідальним, таким, що найкраще служитиме загальному благу українського народу і запевнятиме успішний розвиток нашої держави.

 

При цьому значення виборів належить розглядати не тільки у політичній, суспільній, а насамперед у моральній площині. У час виборів пізнається моральна зрілість як кандидатів на різні державні посади, так і самих виборців.

 

Так, вибори дають нагоду вшанувати народним визнанням тих, хто своїми професійними якостями та моральними чеснотами вартий такої довіри. Цим суспільство не лише довірливо вкладає свою долю в руки гідних людей, а й надає чеснотам обраної особи важливого для неї всенародного визнання.

 

Проте вибори є також смиренним визнанням перед Богом і людьми того, що у своєму виборі суспільство часом помиляється. А тому настає час, коли воно мусить виправити помилку. Так від керма влади усувають тих, хто не виправдав народних очікувань або не зумів переконати людей у правильності своїх поглядів та власній праведності. Опинившись знову поза владою, ці люди отримують шанс переглянути й удосконалити свою позицію. З релігійної точки зору така щира і глибока внутрішня переміна окреслюється словом «навернення» та проявляється назовні як видима зміна не просто слів, а – реальних дій, які кожна людина може побачити і перевірити. Тому, роблячи свій вибір, ми повинні дивитися найперше на діла тих, хто претендує на нашу довіру і на наш голос. Не можна дати себе звабити різного роду передвиборчими обіцянками та гаслами, які, хоч з об’єктивної точки зору можуть бути цілком оправданими і потрібними, в устах нечесних політиків стають засобом маніпуляції, підступу та введення в оману.

 

Вже апостол Яків, підкреслюючи небезпеку пустих слів та потребу виявлення ділами своєї віри, каже: «Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру» (Як. 2, 18). Подібно маємо зробити і ми. Чи то безпосередньо спілкуючись з кандидатами, чи аналізуючи їхні програми, запропонуймо їм відповісти на декілька простих, але суттєвих для кожної порядної людини запитань: що доброго ти вже зробив для свого народу? Які суспільно значимі ініціативи ти дотепер запропонував і реалізував? Якщо ти дотепер був депутатом, чи належно виконував свій обов’язок перед народом, тобто чи робив свій вибір не за помахом видимої чи невидимої «руки», але згідно із власним сумлінням? Чи ретельно відвідував засідання, чи голосував сам, особисто? Чи не обманював своїх виборців, змінюючи свою політичну позицію, і таким чином спотворював їхнє волевиявлення і зловживав їхньою довірою? Чи ти не був причетний до корупційних дій? Чи ти своїми тезами не пропагуєш ненависті, екстремізму, а навпаки – пропонуєш шляхи укріплення української державності та консолідованості нашого суспільства?

 

Окремо слід застерегти перед тими, хто намагається купити голоси виборців різного роду діями. Це може бути або прямий підкуп, або завуальована під різні соціальні «доплати» заохота. Християнин у жодному разі не може продавати свого виборчого голосу, так само як і не може купувати голосів виборців на користь якоїсь політичної сили, бо в такий спосіб стає прямим співучасником корупції та руйнує наше суспільство. Вже стало поганою традицію в житті нашої держави, що різні форми матеріальної допомоги чи підвищення соціальних виплат збігаються в часі з черговою передвиборчою кампанією. Так чиняться спроби підмінити реальні реформи і зміни, яких дуже потребують різні сектори суспільного життя, їх імітацією. За цих обставин грошові виплати стають певного роду анестезією сумління виборців та принижують гідність і без того приниженого та впокореного народу. Віддавати хоча б один голос таким особам чи політичним силам було б виявом великої легковажності та безвідповідальності перед лицем Бога, рідного народу і власного сумління.

 

Особливо застерігаємо від спокуси начебто швидкого та ефективного покращення суспільно-політичних обставин життя країни шляхом насилля, ненависті чи проявів екстремізму під виглядом будь-яких гасел. У підготовчий період та в час проведення виборів мир і спокій, стриманість і мудра розважливість є тими необхідними умовами, за яких можливе справді вільне волевиявлення громадян. Спроби будь-якого тиску на виборця, прояви ненависті до того, хто думає інакше ніж я, є неприпустимими як для християнина, так і для кожного зрілого громадянина й влади демократичної країни.

 

Благословенним є те суспільство, в якому зміна і очищення органів влади відбувається плавно й безперешкодно. Тоді кожен лідер має можливість переконати інших у своїй здатності провадити людей та реалізувати свою програму. Суспільство ж може або сміливо довіритися тим чи іншим парламентаріям, або законно усунути їх від влади.

 

І навпаки, великі нещастя насуваються на країну, коли цей важливий демократичний механізм зазнає спотворення чи й узагалі призупиняється. На нашу думку, це може статися з двох причин.

 

По-перше, зло настає тоді, коли чинна адміністрація відмовляється в демократичний спосіб передати владу іншим, натомість вдається під час виборчого процесу до різноманітних фальсифікацій, створення перешкод, а навіть і до прямого насильства та обману, які унеможливлюють фактичне волевиявлення народу. Керівники, які бачать у цьому свою силу, насправді виявляють цим свою слабкість і вразливість.

 

Хай не буде так в Україні на цьогорічних виборах! Зупинити маховик розкручування фальсифікацій ніколи не пізно. Відновити справедливість передвиборчих змагань і забезпечити цивілізовані умови виборчого процесу можна і треба. Кожен керівник, який зрікається цього обов’язку, стягає на себе кару Неба і зневагу народу.

 

По-друге, великим лихом для країни є зневіра народу у своїй спроможності змінити ситуацію на краще і впадання в гріховну апатію. Це рівнозначно тόму, якби селянин відмовився навесні засівати землю, побоюючись, що град поб’є його врожай.

 

Віра робить нас усесильними – зневіра перетворює на іграшку зловорожих стихій. Віра дала змогу апостолу Петрові подолати навіть силу гравітації й піти по воді. Але тільки-но він втратив цю віру, то почав тонути, за що й почув від Спасителя докірливе: «Маловіре, чого засумнівався?» (Мт. 14, 31).

 

З цими думками поручаємо Богові всіх, хто в той чи інший спосіб буде причетний до майбутніх виборів: владу закликаємо запевнити чесне, рівноправне і справедливе передвиборче змагання; учасників перегонів – пропонувати не порожні гасла, а реальну програму оздоровлення суспільства та реформування різних секторів суспільно-політичного життя, як рівно ж – висувати людей справді гідних довіри, професійних, морально чесних і сумлінних; усіх громадян – проявити зрілість, виваженість і відповідальність в аналізі програм кандидатів та в здійсненні свого вибору.

 

Запрошуємо священнослужителів, чернецтво та всіх мирян нашої Церкви до ревної молитви за наш народ і за Україну, за проведення чесних і справді демократичних парламентських виборів, прохаючи словами великого Митрополита Андрея: «Просимо Тебе, Царю Небесний, Духу правди, любови і справедливости, до Тебе підіймається наша молитва!

 

Зігрій і просвіти наші уми й серця, показуй нам правильну дорогу в нашій праці для добра свого народу, благослови наш труд і подай нам братню єдність у всіх наших зусиллях для щастя нашої вітчизни й народу та для нового розквіту Христової Церкви в Україні. Амінь».

 

Благословення Господнє на вас!

Від імені Синоду Єпископів
Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
Української Греко-Католицької Церкви
+ СВЯТОСЛАВ

 

Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
24 липня 2012 року Божого,
у день Переставлення блаженної Ольги

 

Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної  Божественної Літургії в неділю, 29 липня, а впродовж усієї виборчої кампанії після кожної Літургії щодня молитися три рази «Отче наш» і «Богородице Діво» за Боже благословення для нашого народу і успішне проведення парламентських виборів. Ці молитви можна поєднати з вищезгаданою молитвою Митрополита Андрея (Шептицького).

Джерела: www.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

03.05.2012 14:02 / У Канаді готуються до Синоду Єпископів УГКЦ та приїзду Глави Церкви

 

Цьогоріч Канада святкуватиме 100-ліття прибуття першого греко-католицького єпископа. Владика Микита (Будка) прибув до Вінніпега в середині грудня 1912 року. Він був єдиним єпископом для розсіяних заробітчан зі Східної Європи протягом 15 років. 

 

За словами о. Михайла Квятковського, греко-католицького священика в Канаді, «Владика Будка під час свого служіння в Канаді мав надзвичайний успіх в організації пастви і переживав глибоку кризу через відсутність підтримки і навіть шалений опір. Він повернувся в Україну, де служив ще 18 років до арешту радянською владою і мученицької смерті в 1949 році». 

З огляду на святкування Митрополит Вінніпезький запросив всіх єпископів УГКЦ провести Синод у Вінніпезі 9 - 15 вересня 2012 року. «Таке зібрання українських греко-католицьких єпископів з чотирьох континентів в Канаді відбувається вперше, – підкреслив о. Михайло. – У радянський період єпископи проводили синодальні наради в Римі, згодом частіше в Україні, ніж поза її межами. У 2007 році Синод Єпископів УГКЦ проходив у Філадельфії (США) з нагоди святкування 100-ліття прибуття до США першого греко-католицького єпископа. У 2011 році єпископи відбули Синод в м. Куритиба (Бразилія), де також проходив Патріарший Собор монашества УГКЦ». 

Серед важливих моментів святкувань є перший пастирський візит в Канаду Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. «Ентузіазм молодого Глави УГКЦ охопив Церкву у зв'язку з дивовижною енергією і проникливістю, яку він привніс своїм обранням, а також своєю молодістю (йому було 41 років на момент обрання). Під час його візиту до Канади заплановані зустрічі з молоддю, молодими сім'ями, вірянами та духовенством», – зазначив о. Квятковський в статті, опублікованій в газеті «Шлях». 

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

28.03.2012р. Б. / «У Церкві жодна людина не може стояти осторонь, байдуже склавши руки», - глава УГКЦ

 

Вірні УГКЦ та всі охочі запрошені долучитися до підготовки головної теми Патріаршого Синоду Єпископів УГКЦ. Для цього потрібно надіслати свої пропозиції на електронну адресу секретаріату Синоду: synod@ugcc.org.ua.

 

Патріарший Синод проходитиме 9 - 15 вересня 2012 року у Вінніпезі (Канада). Тема Синоду, у роботі якого візьмуть участь єпископи УГКЦ з усього світу, – роль мирян в житті і післанництві Церкви. Про це 28 березня під час прес-конференції у Києві повідомив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

 

«Ми хочемо попросити наші організації, духовенство, мирян висловлювати свої пропозиції щодо головної теми у листах, які надсилати на адресу секретаріату Синоду. Ці пропозиції відтак будуть опрацьовані та долучені до документів Синоду», – пояснив Глава УГКЦ.

 

Предстоятель УГКЦ попросив усіх охочих надсилати свої пропозиції до 15 червня цього року. Крім того він закликав усіх вірних спільно і приватно молитися за успішне проведення Синоду.

 

Говорячи про головну тему цьогорічного Синоду, Блаженніший Святослав наголосив, що для життя Церкви важливі усі її вірні: і духовенство, і монашество, і миряни.

 

«У Церкві жодна людина не може стояти осторонь, байдуже склавши руки і дивлячись, як працюють інші. Діяльність членів Церкви має бути такою, як членів людського тіла: кожен мусить працювати, щоб тіло було здорове. Навіть під час сну кожна частина людського тіла повинна виконувати свою функцію. Тож так само усі вірні повинні брати участь у житті Церкви», – пояснив Предстоятель УГКЦ.

 

Блаженніший Святослав також розповів про причину проведення Патріаршого Синоду 2012 року у Канаді. Місце проведення вибрано з приводу того, що 100 років тому до цієї країни приїхав перший єпископ – Владика Никита (Будка). У дні проведення Синоду наша Церква відзначатиме цю важливу подію. Для організації проведення Синоду Єпископів УГКЦ у провінції Манітоба (Канада) був створений спеціальний оргкомітет.

 

У рамках святкування заплановано проведення різних заходів. Зокрема, 9 вересня 2012 року в Катедральному соборі Святих Володимира і Ольги у Вінніпезі з нагоди початку Синоду відбудеться Божественна Літургія. А 16 вересня 2012 року відбудеться громадський бенкет у провінції Манітоба, який відвідають також єпископи інших Церков.

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Довідка

Блаженний священномученик Никита Будка народився 7 червня 1877 року у с. Добромірка Збаразького повіту. У 1905 році, після закінчення теологічних студій у Відні та Інсбруці, отримав священичі свячення (святитель Митрополит Андрей Шептицький). Єпископська хіротонія відбулася у Львові 14 жовтня 1912 року. Того ж року Апостольська Столиця призначила його єпископом для українців-католиків в Канаді. У 1928 році стає Генеральним вікарієм Митрополичої капітули у Львові. 11 квітня 1945 року ув'язнений більшовицькою владою на 8 років. Помер 1 жовтня 1949 року у таборі Караганди. Під час візиту в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ проголошений блаженним Католицької Церкви.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя