Кл. 1,1–2; 7–11: «щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні»
У житті кожен із нас має ті чи ті бажання, стремління,
очікування. Одним вдається того чи іншого досягнути, іншим – ні; одним, з
нашого погляду, виходить щось на користь, іншим – на зло. І так усе
життя вгадуємо, що для нас є добрим. Іноді вгадаємо, але здебільшого не
вгадаємо. Однак наше життя неповторне, для кожного з нас є свій
унікальний шлях, який можна пізнати лише у глибокому спілкуванні з
Богом, а не вгадуючи.
Апостол говорить про важливість посідати мудрість і через це
пізнавати Божу волю. Мудрість пізнавати, що для нас є справді добром,
мудрість розуміти, що для нас дійсно корисне, мудрість знати, як нам
чинити, мудрість знати де говорити, а де мовчати, де бути твердими, а де
м’якими.
Мудрість приходить лише тоді, коли ми розуміємо, що джерелом мудрості є Господь. Тому,
що ближче ми стаємо до Господа, то більше наше життя нам приносить
радість і насолоду, щастя, та мудріше ми починаємо жити і робити
правильні вибори в житті.
***
Лк. 8,1-3: «Ісус[…] проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину»
Усім своїм земним життям Ісус Христос ніс людям Добру Новину,
розповідаючи про те, що Бог є з ними, про те, що Царство Боже
наблизилося. Ця Добра Новина настільки поширилася, що тепер маємо понад
мільярд християн.
І це є покликанням кожного з нас – нести цю Добру Новину всюди,
де б ми не перебували, бо немає обставин чи ситуацій, куди її не можна
було б приносити.
Усюди й повсякчас Бог сподівається, що ми будемо свідками
Доброї Новини. Він упевнений в тобі та мені, вірить, що ми можемо це
зробити, й очікує цього від кожного з нас.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар