1Кр.14,6–19: «Тим то й ви – коли вже так їх прагнете, отих
духовних дарів, – старайтесь їх мати подостатком на збудування Церкви»
Кожна чеснота, яку ми здобуваємо, кожна добра риса, кожен наш
добрий вчинок – це не лише наша приватна справа, а й справа усієї
Церкви. Так само й кожен наш гріх не є лише нашою приватною справою, яку
ми можемо «залагодити» в сповіді.
Маємо завжди дбати про стан своєї душі й пильнувати її, розуміти, що наше життя – це є життя всієї Церкви. Так само, якщо члени всієї Церкви сповнюються святістю, праведністю, і це відчуває тоді уся Церква.
***
Мт.20,17-28: «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб послужити»
Ми дуже часто скаржимося на обставини нашого життя – все нам не
так: не так хтось глянув на нас, не так відгукнувся, не так поставився,
не так відреагував, не так нас оцінили, не врахували нашої думки й
багато іншого.
Ми дуже часто хочемо, щоб усе служило «для мене». Ісус висловлює
цілковито іншу думку: «Я прийшов, щоб послужити». Бог, Творець усього
видимого й невидимого, який є альфа та омега, початок і кінець усього,
приходить на землю, щоб послужити людині.
Мені пригадуються слова одного міністра (не українського), який
сказав: «Коли я був звичайною людиною, я міг послужити одиницям. Тепер я
міністр, і хоча знаю, що завжди ним не буду, але тепер я можу послужити
тисячам або й мільйонам». Дуже важливо усвідомлювати, що те місце, яке
мені дав Господь, – є місцем служіння для інших, місцем, де я можу щось
зробити для когось, де мене поставив Господь, де Бог на мене розраховує і
покладається на мене. Бог очікує від мене служіння так, як і сам
прийшов послужити.
Ми часто маємо претензії до інших – «чому інші нам не служать»,
хоча прямо цього й не говоримо. Натомість треба спробувати й ризикнути,
просто відважитися наслідувати Ісуса Христа у служінні іншим особам, які
оточують нас. І насамперед – найближчим, тобто родині: чоловік – жінці,
жінка – чоловікові, жінка і чоловік – дітям, батькам, близьким, друзям
та, врешті, кожній людині, яку поставив на нашій дорозі Господь. Треба
пробувати побачити, чого Бог хоче від мене, в якій спосіб я тій людині
можу послужити. Часто вистачає просто вислухати, приділити час. Не треба
багато. Бог очікує від мене, щоб саме цій людині, у цій конкретній ситуації я послужив. І я маю для цього всі можливості та змогу.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар