2Кр.4,6-15: «А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас»
Коли подивитися на апостолів, вони не були дуже вченими чи
освіченими серед тогочасних людей. Якщо ж подивимось на весь Божий люд в
історії Церкви, то хоч і багато святих були вченими й освіченими, але
часто люди у світі мали більші знання. Однак бачимо, що святі часто мали
більший вплив на суспільство і людей, політику світу, аніж усі вчені.
Чому? Тому що сам Господь діяв через них.
З цього погляду і ми маємо дивитись на свої слабкості та немочі й
розуміти. Що хоча своєю силою і потугою ми не можемо змінити щось
навколо себе, в Церкві, суспільстві, державі, та якщо дозволимо Богові
діяти через себе, Він змінюватиме нас і все навколо нас. Святі не
були іншими, ніж ми. Вони були такими ж немічними та слабкими як кожен з
нас, але щораз більше у своїх немічних глиняних посудинах дозволяли
діяти великому Богові.
***
Мт.11,2-15: «Царство Небесне здобувається силою»
У своєму земному житті ми усвідомлюємо: аби чогось досягти,
мусимо неабияк працювати. Щоб здобути знання, щоб збудувати будинок, щоб
досягти якогось професійного рівня, завжди потрібно докладати зусиль.
Але коли йдеться про життя духовне, то нам здається, що все має бути
легко. Помолився вранці – і відразу все вирішилося, прийшов до церкви,
посповідався, запричащався – і все стало на свої місця. До всього
земного потрібно докласти праці, а до духовного поступу, певно, ще
більше, аніж до матеріального.
У народі кажуть, що молитва і труд все перетруть, тобто потрібні
зусилля, а через молитву Господь посилає нам свою допомогу. Звичайно,
Бог може змінити нас в один момент, бо для Нього нема нічого
неможливого, але ми до цього не здатні, і тому до Царства Небесного
треба йти, докладаючи зусиль, крок за кроком.
Ісус сказав нам, що здобувати Небесне Царство треба нашими зусиллями, тож трудімося – і дасться нам.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар