06.06.2018р. Б. / Преп. Симона Дивногорця; Св. мучч. Мелетія Стратилата, Йоана, Стефана і тих, що з ними; Прп. Микити Стовпника, Переяславського чудотворця

Преподобного Симона Дивногорця

Тропар, гл. 1: Пустинним жителем і в тілі ангелом,* і чудотворцем показав Ти себе, богоносний отче наш Теодоре.* Постом, чуванням, молитвою небесні дарування прийнявши,* зціляєш недужих і душі, що з вірою прибігають до Тебе.* Слава Тому, що дав Тобі кріпость,* слава Тому, що вінчав Тебе,* слава Тому, що діє тобою всім зцілення. 

Кондак, гл. 2: Вишнього бажаючи, нижнє відклав ти і як небо стовп збудував ти, ним зблиснув єси зорею чудес, преподобний і Христу всіх Богу молишся за всіх нас. 

Преподобний Симеон народився в Антіохії. Його батько називався Йоан, він загинув під час землетрусу під руїнами власного будинку. Мати його звалася Марта; вона зачислена до лику святих, пам’ять її вшановуємо 4-го липня. З перших літ свого життя Симеон був вибраним сосудом Божої благодаті. Він ніколи не брав до вуст ані м’яса, ані меду. Ще дитиною залишив він Антіохію і, за волею Божою, подався до Селевкії, у місцевість, що звалася Пина, а пізніше до монастиря, ігуменом якого був Йоан Стовпник. П’ятилітній Симеон почав у всьому наслідувати Йоана, сам став на стовп й у безнастанній молитві і пості – бувало, що й десять днів нічого не їв, – пробув на стовпі шість літ. Своє тіло він умертвляв надзвичайно жорстко, під волосяницею оперезався грубим волосяним шнуром, який так натер молоде тіло, що воно стало гнити, і лиш за наказом ігумена інші монахи зняли той шнур.

Після цього він став на стовп, що мав сорок ліктів висоти, і пробув там вісім років. Увесь час він перебував у молитві, і лиш якусь хвилю дрімав. Крім молитви, він читав святі книги. 

Диявол мучив його страшними спокусами проти чистоти, не давав йому ні вдень, ні вночі спокою, але святий юнак молитвою і постом поборов усі спокуси. За це Господь наділив його даром творити чуда, оздоровляти хворих і проганяти бісів. Він провістив смерть ігумена Йоана, і справді, той помер з молитвою на вустах, упімнувши братів, щоб наслідували чесноти преподобного Симеона, якого Бог вибрав з-поміж багатьох, щоб став образом досконалого життя. 

Святий Симеон провістив, що перси спустошать Антіохію, – і так справді сталося, тоді багато народу загинуло, а багато пішло в неволю. Кажуть, що невільники, які просили в Бога помочі за посередництвом Його слуги преподобного Симеона, чудом стали звільнені, бо окови самі собою впали з їхніх рук. Під монастирською горою перси вбили стрілами одного сліпого діда.

Це духом своїм побачив святий Симеон, наказав братам принести вбитого і молитвою своєю випросив у Бога повернення до життя і здоров’я; дід той підвівся живий та зрячий і став голосно прославляти Господа.

Після восьми літ стояння на стовпі, святий, за промислом Божим, пішов на Дивну гору, що над рікою Оронтом, між Селевкією та Антіохією, і став мешкати на високому камені, де побудував собі маленьку комірчину. Сюди зі всіх сторін також приходили хворі, а він клав на них руки й оздоровляв їх. З часом він побудував для братів, що конче хотіли жити під його орудою, монастир і церкву. Святий Симеон помолився до Господа і в чудесний спосіб з каменя біля монастиря стало бити джерело. Іншого разу, коли монахи не мали що їсти, він учинив ще одне чудо, помноживши пшеницю в монастирській коморі. На 33-му році життя святий став священиком. Так, проживши на стовпі 70 літ у незвичайній суворості життя і в надзвичайній святості, він пізнав, що наближається година його смерти. Він зібрав братію і сказав, щоб провадили своє життя в любові і шануванні монашого правила, а потім душа його у молитві піднеслася до неба, якого він так прагнув усе своє життя. 

Після його смерти діялося багато чуд. Вірні, почитаючи його пам’ять, зберігали ікони святого у своїх домівках, за посередництвом яких Бог у чудесний спосіб допомагав усім, що зверталися в молитвах по допомогу. Преподобний Йоан Дамаскин оповідає, що один купець в Антіохії, випросивши молитвами до преподобного Симеона оздоровлення, повісив його ікону на стіні свого дому і ставив перед нею свічки на честь святого. Іконоборці хотіли конче знищити ту ікону, але щойно один з них виліз, щоб її зняти, як раптом упав і тяжко потовкся. Те само сталося і з двома іншими іконоборцями. Про це чудо з життя преподобного Симеона йшла мова на Сьомому Вселенському соборі в Нікеї (787 р.), і Отці Собору виявили повну віру в нього. 

__________
У той самий день

Святих мучеників Мелетія Стратилата, Йоана, Стефана і тих, що з ними

Про мучеництво святого Мелетія Стратилата знаємо лиш те, що страждання він прийняв від мучителя Антоніна близько 154 р. Після довгих мук, його було розіп’ято на дереві, а святих мучеників Йоана, Стефана і всіх вірних воїнів, що разом з ним постраждали, було вбито мечем. 

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

*** 

__________
У той самий день

Преподобний Микита Стовпник, Переяславський чудотворець

Достовірно невідомо, коли народився преподобний Микита Стовпник, переяславський чудотворець. За переказами, відомо, що він був великим грішником. Займався збором податків, був жорстоким і користолюбним.

Почуті в церкві слова пророка Ісаї про Господа сильно вразили Микиту, він пішов у монастир і три дні стояв біля воріт та сповідував свої гріхи.

Прийнявши постриг, Микита став ревним монахом, він дуже старався догодити Богу своїм життям. Щоб більше себе упокорювати він викопав яму, оселився в ній, надівши на себе вериги і кам'яну шапку.

Пізніше отримав дар зцілення молитвою. Його духовні подвиги  приваблювали безліч ченців, які утворили монастир неподалік.

Микита Стовпник був убитий розбійниками 24 травня 1186, які вирішили, що його вериги зроблені із срібла. Він похований в Переяславському монастирі, названому на честь його Нікітським.

Мощі його спочатку були знайдені в 1556 році, але при спробі їх витягнути піднявся вітер і закрив мощі землею — вони так і залишилися в землі до 2000 року.

За матеріалами calendate.com.ua .

Джерело:     КІРІОС