ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 4 січня 2018 р.

04.01.2018р. Б. / Святої великомучениці Анастасії Путорозрішниці

Святої великомучениці Анастасії Путорозрішниці

Тропар, глас 4: Побідоносному Воскресінню співзвучною названа ісnинно була ти, мученице Христова, перемоги над ворогами здобула ти через терпіння мук, задля Христа, жениха Твого улюбленого, моли Його, щоб спаслись душі наші. 

Кондак, глас 2: У спокусах і скорботах перебуваючі, прибігаючи до храму твого, цінні дари отримують від божественної благодаті, яка у тобі живе, Анастасіє, бо ти завжди світові виливаєш зцілення. 

Свята Анастасія (“воскресення”) була дочкою багатого римського вельможі, поганина Претекстата. Мати її називалася Флавія (згідно з Мінеями – Фавста), вона була християнкою й у Христовій вірі виховала свою донечку. А коли Флавія помирала, вона довірила виховання Анастасії побожному священикові святому Хрисогонові, який потай утверджував діву у багатьох чеснотах. Анастасія, скорившись волі батька, вийшла заміж за поганина Помплія, чоловіка знатного родом, та злого життя, який марнував її маєток. А вона, поклавшись на Божу волю, молилася і потай прислуговувала ув’язненим за святу віру християнам, серед яких був також і святий Хрисогон. 

Коли про це довідався її чоловік Помплій, то став її зневажати і тримати під замком. Однак і тоді Анастасія писала листи до Хрисогона, а він у своїх відповідях укріпляв її в довготерпеливості й утішав надією на вічну нагороду. Невдовзі дорогою до Персії, куди їхав як посланець імператора Диоклетіяна, Помплій помер, і Анастасія цілковито посвятила себе служінню ув’язненим християнам. Коли ж імператор наказав привести святого Хрисогона до Аквилеї, де він тоді перебував, то свята Анастасія пішла за мучеником і там поховала його мощі. Потім вона служила іншим святим ісповідникам, підплачувала сторожам, щоб не заковували їх у кайдани, тому і називаємо її “Путорозрішниця”.
Та прийшов час, і святу Анастасію ув’язнили й поставили перед судом Флора, старости Ілирії. Він морив святу Анастасію голодом, а після страшних мук, під час яких Господь прославив свою слугу видимими чудами, наказав спалити її живцем у вогні. Свята Анастасія постраждала 304 р. Приблизно між 458 та 471 рр. мощі святої мучениці перенесли до Царгорода і поховали в церкві, посвяченій в її ім’я. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар