Святого священномученика Григорія, єпископа Великої Вірменії
Тропар, глас 4: Днесь незахідного світла світильник,
святитель превеликий, і многостраждальний пастир, подвижників і
страдників образ, церкви вірменської світла окраса, на красний спів
вірних збирає, щоб зійшовшись пам’ять його з любов’ю прославили. І ми
ублажім похвалами мученицькою славою прикрашеного Григорія богомудрого.
Кондак, глас 2: Благославного і священноначальника всі, як
страдника за істину, днесь вірні в піснях і піснеспівах возхвалімо,
чуйного пастиря і учителя Григорія, всесвітнього світильника і
поборника, бо він Христу молиться, щоб спастися нам.
Святий Григорій походив із Персії. Його батько Анак був родичем
королів Вірменії і Персії. Він брав участь у замаху на короля Вірменії,
під час якого і сам загинув, з усієї його родини залишився лиш син
Григорій. Приятелі його батька вивезли хлопця до Кесарії Кападокійської,
де він прийняв Христову віру, з часом одружився, а коли став удівцем,
покинув двох своїх синів, один з яких був священиком, і повернувся до
Вірменії, де служив при дворі короля Тиридата, батька якого вбив батько
Григорія.
Коли Тиридат довідався, що Григорій християнин, до того
ж є сином убивці його батька, то наказав віддати його на найстрашніші
муки, а потім кинути до в’язниці, де святий страждав чотирнадцять років.
Так сталося, що до Вірменії утекла від переслідування свята і
Богу посвячена діва Рипсимія, а з нею тридцять шість дів монахинь.
Тиридат, довідавшись про це, велів поставити їх перед собою, а побачивши
незвичайну красу святої Рипсимії, запалав до неї нечистою любов’ю. Коли
свята діва зганьбила його грішні наміри, то, після тяжких мук, була,
разом з іншими святими дівицями, стята мечем. Але Бог покарав злобу
Тиридата, він з’їхав з глузду і заблукав у горах. І тоді його сестра ві
сні почула голос, що короля, її брата, може зцілити св. Григорій, який
страждає у в’язниці. І справді, Тиридат, за його молитвами, був
оздоровлений, і тоді король з усім двором навернувся до Христової віри.
За його наказом святий Григорій поїхав до Кесарії, де був висвячений на
священика, а потім на єпископа. Після цього, взявши з Кесарії свого сина
священика Аристага, повернувся до Вірменії і майже весь край навернув
до Христової віри. Тиридат спровадив з Греції учених людей, закладав
школи, будував церкви і монастирі. На місці, де поховано мощі святих
Рипсимії і тридцяти шести дів, святий Григорій звів (поблизу Єревану)
славний Ечміядзинський монастир. Святий Григорій проповідував Христову
науку серед диких племен Каспійського побережжя і на Кавказі. У Вірменії
єпископом замість себе поставив свого сина, який пізніше брав участь у
Вселенському соборі в Нікеї (325 р.). Сам святий Григорій решту життя
перебував на самоті і помер близько 326 р. 30 вересня пастухи знайшли
його тіло, і тому в цей день Церква святкує його пам’ять.
Згідно з
вірменським переданням, мощі святого Григорія за імператора Зенона було
перенесено до Царгорода, а у Вірменії зосталася лишень його права рука.
У Вірменії донині зберігаються тексти двадцяти трьох проповідей
святого Григорія, в яких він пояснював Христову віру королеві і
народові.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар