Еф.4,17–25: «Одягнутися у нову людину, створену на подобу Божу»
Бачимо, що в нас немов би живе дві природи. Одна тягне нас до
чогось доброго й великого, божественного, святого, а інша тягне до
гріха, до тих чи інших пристрастей, те, про що каже Святе Письмо: дух
сильний, але тіло немічне. З одного боку, в людині є дух і божественна
присутність, яка потягає її до божественного життя, а з другого –
гріховні схильності людини, які вона унаслідувала від Адама і Єви.
Від нас залежить, наскільки ми піддаємося божественній природі і
наскільки ми цій божественній природі дозволяємо в нас розвиватись, щоб
вона ставала основою нашого буття. Наскільки ми допомагаємо Богові
керувати нашими тілесними стремліннями і бажаннями.
То ж питання до всіх нас, які ми є, більше тілесні чи більше духовні, наскільки ми одягаємося в нову людину?
***
Мр.12,1-12: «Винайняв його виноградарям і виїхав на чужину»
Щоб чогось досягти в житті, кожен мусить докласти значних зусиль.
Хтось хоче здобути освіту, хтось прагне вивчити інші мови, хтось –
збудувати будинок, придбати авто, зайняти важливе місце в суспільстві. І
щоб це все осягнути, людина часто трудиться з останніх сил. Але не
усвідомлює того, що найбільший дар вона вже має – це її життя.
І як у цій євангельській розповіді господар доручає виноградник і
все добро цього виноградника робітникам, бо сподівається, що вони
принесуть плоди, так само й Господь дав нам наше життя і все потрібне
для того, щоб ми його гідно прожили й приносили плоди. І ці плоди – це
не тільки сам кінець нашого життя. Кожна щоденна подія, кожна обставина –
це нагода, щоб плодоносити. Коли ми могли б принести якийсь плід, але
не зробили цього, то це гріх. А чеснота – це саме той момент, коли ми
той плід осягнули.
Уміймо прийняти наше життя як великий дар від Бога і плодоносити!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар