Святого великомученика Микити
Тропар мученика, глас 4: Хрест Христовий старанно взявши
за зброю, перемагав ти ворогів,* і за Христа постраждав, а наостанок – у
вогні,* і священну Твою душу Господу віддав Ти.* Тому й дари зцілення
від Нього удостоївся прийняти, великомученику Микито.* Моли Христа Бога,
щоб спаслися душі наші.
Кондак мученика, глас 2: Переміг ти владу омани зібранням
твоїм,* і прийняв вінець перемоги у стражданні твоїм,* сьогодні радієш з
ангелами, Микито преславний,* неустанно молячись з ними до Христа Бога
за всіх нас.
За походженням святий Микита був ґот, поганин. У кінці четвертого
століття він пізнав і прийняв Христову віру та став навертати до неї
інших. А коли Наддунайські землі, де жили ґоти, потрапили під владу
князя Атанариха і він став мучити християн, тоді святий Микита став
перед князем і почав йому погрожувати гнівом Божим за те, що переслідує
Христову віру. Князь передав слугу Божого катам, які після тортур кинули
його у вогонь, де святий мученик передав Господу свою душу (близько 370
р.). Його тіло побожний християнин Маріян перевіз до Киликії, у місто
Мопсвестія, де мощі святого прославилися численними чудами. Згодом їх
перенесли до Царгорода.
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар