1Кр.12,12–26: «Усі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос»
Апостол Павло наводить приклад тіла, у якому кожний член має своє
служіння. І не можемо сказати, що є в тілі важливіше, який орган
найпотрібніший. Усе важливе й усе потрібне. А головне – що
взаємопов’язане. Ця аналогія нам дає зрозуміти, що маємо сприймати
Церкву, народ Божий, як членів одного містичного Тіла, які пов’язані між
собою і служать одне одному.
Що більше ми намагатимемося служити іншим, то більше інші будуть
звертатися із тим самим до нас – служити нам. Ісус недаремно каже, що
треба любити ближнього, як самого себе. Якщо ми любимо Бога, ми любимо і тих, кого він дав нам, і цінуємо, що маємо як їм послужити!
***
Мт.18,18-22; 19,1-2; 13-15: «Коли двоє з вас згодиться на
землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним»
Христос не ставить ніяких умов, які треба виконати, щоб Він
відповів на наші прохання та молитви. Він каже, що коли двоє з нас
згодяться на землі просити що завгодно, то наш Небесний Отець це дасть.
Дуже часто ми самі не віримо в те, що просимо в нашого Господа.
Тому коли стаємо на молитву і про щось просимо, то маємо запитати
найперше себе, чи ми віримо, що Бог може це зробити, що це Йому під
силу.
Чи ми віримо в те, що просимо, чи довіряємо Богові, що Він може
це нам дати? Чи ми певні, що це можливо для Бога? Питання нашої довіри є
фундаментом у наших стосунках з Господом. Довіряймо Господеві, Він ніколи нас не зрадить!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар