1Кр.11,31–12,6: «Різниця теж і між ділами, але Господь той самий»
Коли подивитися на наше життя, то кожен із нас не є до кінця
задоволений тим, що робить, не задоволений сам собою, своїми ближніми.
Найчастіше ми незадоволені, бо порівнюємо себе і свої здобутки з іншими.
Але погляньмо на це все через призму Божої любові. Бог любить нас усіх
однаково. Але у своїй величезній любові обдарував кожного з нас різними
дарами і спроможностями.
Тому важливо бачити свої спроможності, дані Богом, а також те, що
Бог хоче від мене, як я можу послужити Йому і своїм ближнім цими
дарами. Розпізнаваймо дари, які ми отримали від Бога, і тими дарами служімо тим, кого Господь посилає нам у нашому житті.
***
Мт.18,1–11: «Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе»
Бачимо, як різко, навіть категорично Ісус Христос вимагає, щоб
відтяти ту частину тіла, яка нас спокушає. Але чи йдеться про буквальне
розуміння? Звичайно, ми всі погодимося, що ні. Але чому ж Господь
говорить так категорично? Аби навчити нас, що ми часто маємо бути
категоричними у своєму житті. Саме коли приходять якісь грішні думки,
бажання, найменші спокуси, пропозиції диявола – маємо зразу їх
відкидати. Адже будь–який наш гріх, будь–яке наше падіння завжди
починалося від малого – коли ми ставали на шлях компромісів.
Якщо ми погодилися на думку, яка суперечить Євангелію і Божим
заповідям, прийняли якесь грішне бажання у своєму серці, то за першої ж
нагоди ми його реалізуємо. Кожен гріх починається від маленької згоди на
якесь бажання чи думку всередині нас.
Маємо категорично різко відкидати ще на початку все те, що може призвести нас до гріха. Саме цього вчить нас Господь. «Відтинаймо» без сумніву навіть найменші злі задуми чи помисли, які турбують нас, щоб не віддалитися від Бога!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар