Мт.24,36–26,2: «Що ви вчинили одному з цих братів моїх найменших – мені вчинили»
В цьому уривку нам Господь відкриває повноту правди що до нашого
життя: що ми чинимо ближньому, те чинимо Богові. Як ми далеко від такого
розуміння! Як далеко наша свідомість від цього і як по інакшому ми
живемо на щодень. Якби могли усвідомити, що та людина, яка стоїть на
моїй дорозі, стоїть там, бо її поставив Бог, то ми б до кожного
ставилися так, як вчить Ісус.
Коли починаємо служити іншим, то починаємо бачити навколо себе
потребуючих. Ми ж здебільшого виходимо зі свого егоцентричного
світогляду, тому й маємо іншу перспективу свого життя.
Важливо, що християнство втілюється в реальність у конкретних
випадках, у конкретних стосунках між людьми, а не ділиться на віру, яка є
в нас, і на наші вчинки. Наше щоденне життя саме тому часто далеке від
того, щоб ми жили цією вірою! Господь звертається до кожного з нас, щоб
ми задумалися: чи ми бачимо служіння ближньому як служіння самому Богові?
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар