Святого священномученика Теодота, єпископа Киринейського
Тропар, глac 4: I обичаїв апостолів причасником і їх намісником стався Ти, * знайшов Ти
шлях, богонатхненний, як дійти до видіння. * Задля того слово істини справляючи, * і задля віри
пострадав Ти аж до крови, священномученику Теодоте, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 3: Море зловір’я осудив ти і ідольського безбожжя оману правовір’я вірою
вразив єси і всепаленням божественним бувши, чудотворінням орошуєш світу краї, отче святителю
Теодоте, моли Христа Бога, щоб дарував нам велику милість.
Родом святий Теодот був з Галатії. Святий, з дитинства вихований у чеснотах і відданий молитві,
трудився спочатку на острові Кипрі, де навернув багатьох до Христової віри, а згодом став
єпископом Киринеї. За імператора Ліцинія, гонителя християн, мучитель Савин велів ув’язнити
Теодота, а той, довідавшися про це, сам добровільно став перед судом і сказав: “Ось я
добровільно стаю перед судом, щоб дати ісповідь Бога мого, Ісуса Христа, якому служу”.
Савин наказав бити святого, а коли той усі муки зносив дуже терпеливо, то мучитель велів
шматувати тіло його залізними гаками, так, що було видно голі кості. У цих стражданнях святий
вголос молився і просив, щоб зміг і найтяжчі муки задля Христа перетерпіти. Коли опісля вели
його до в’язниці, то святий Теодот так повчав поган: “Не думайте, що муки мої залишаться без
нагороди, бо якщо земний цар вінчає воїна, котрий задля нього пролив кров і терпів рани, то
наскільки більшою буде нагорода небесного Царя, задля якого я, хоч і негідний, терплю”.
Через п’ять днів почалися нові муки, бо гонителя розлютила витривалість святого, який не боявся
жодних погроз, а славив Господа і Спаса свого і нашого, Ісуса Христа. Святому у п’яти забили
цвяхи і змушували його ходити, а потім поклали його на залізне ложе, під яким запалили вогонь. А
коли той вогонь став обпалювати його тіло, то святий вголос призивав Спасителя, славив Його і
молився: “Отче небесний, дай мир святій Твоїй Церкві, подай, щоб сила хреста поборола поганство,
щоб усі пізнали і прославляли Ім’я Твоє на віки віків!”
Багато поган, бачачи це, увірували в Ісуса і голосно Його величали. Тоді мучитель наказав кинути
святого у в’язницю, де він довго страждав.
Та прийшла година, коли хрест здобув перемогу над поганською злобою. Імператор Костянтин Великий
здолав Ліцинія і дозволив християнам вільно ісповідати Христа Спасителя. Опустіли темниці, і
святий Теодот вийшов на волю. Два роки ще управляв він Церквою в Киринеї. Помер святий 2 березня
320 р. Бог увінчав ісповідника і ревного святителя свого, котрий, прикрашений вінцем Божої
слави, нині молиться за всіх нас, щоб мали силу так, як він, витривати у всяких труднощах і
зберегти віру й любов до Того, який стане колись вічною нашою нагородою.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня
впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар