Середа п'ятнадцятого тижня
Євангеліє
Мр.6,7-13: «Наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу»
Кожен з нас завжди шукає певності в своєму житті, хочемо мати
освіту, працю, житло, мати осіб яким довіря'ємо, та багато чого іншого.
Ми хочемо мати певність для себе у своєму майбутньому житті, тому чинимо
те чи інше.
Виходячи з цього ми бачимо, як часто, хоч і називаємось християнами,
шукаємо тієї певності в людях, або обставинах. Ми часто цілком не
здатні і не вчимо себе мати цю певность в Бозі.
Ніщо не є певним: люди як і обставини змінюються, політичні та
економічні ситуації також. Жоден банк, жодна політична система не є
певними, як і всі люди: сьогодні вони є нашими друзями, а завтра
зраджують.
Отже, нічого певного на землі знайти не можемо, тільки Господь є
незмінним. Це для нас добра вказівка щоб ми не уповали ні на що, а в
будь-яких обставинах училися шукати впевненості в Богові, довіряти Йому.
Все більше були свідомі того, що саме наша віра в Спасителя, це єдине, що може дати нам певність в житті.
Апостол
Гл.3,15–22: «Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один»
Бачимо в Старому завіті людина через посередництво жертвоприношень
приносила своє покаяння перед Богом. Були священнослужителі в Храмі, які
приносили ці жертви, були ті посередники, які примиряли людину з Богом.
Новий Завіт відкриває щось нове. Вже немає посередників, коли з одного
боку є людина, а з іншого – Бог. Тут вже є Христос, як людина і як Бог. І
в Христі людина отримує цього Посередника, який насправді є
посередником, Він є Богом, і Він є людиною.
Саме Ісус є тим, який пов’язує людський рід з Богом. Погляньмо, яким
близьким став нам Бог. Він став людиною, став одним з нас. Як кажуть
отці, Бог став людиною, щоб для людини стало можливо провадити
божественне життя. Саме тому Бог стає людиною, щоб сподобити нас Божественного життя. Лише в Христі ми здатні до цього життя. Христос нам дав цю здатність. Тільки маймо відвагу жити цим Божественним життям.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар