ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 13 серпня 2015 р.

13.08.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Четвер одинадцятого тижня 

Євангеліє
Мт.24,13-28:  «Бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб коли можна,звести навіть і вибраних»

Бачимо, що кожна людина на будь-якому континенті свідомо чи несвідомо шукає Бога, саме тому і розвинулось так багато релігій. Але дві тисячі років тому сталася революційна подія: вже не людина шукала Бога, а Сам Бог прийшов до людини. Саме тому завжди завданням Церкви було берегти цю правду про Бога, цей досвід Бога, вказувати на Господа. Ми бачимо, що впродовж історії в Церкві завжди повставали різні єресі, різні рухи, які старалися звести з цієї дороги правди, яку об’явив Христос.

 Тому завдання і покликання кожного з нас – пізнавати правду про Бога, пізнавати вчення Церкви, знати в кого і в що я вірю, щоби вміти це іншим окреслити і передати. Тому дуже важливо для кожного з нас, щоб ми повсякчас більше і глибше здобували ці знання. Скільки б разів ми не читали Євангеліє, нам відкривається щось нове, скільки б разів ми не чули проповідей, нам відкривається щось нове, скільки б разів ми не читали тих чи інших релігійних чи богословських книг, ми знов і знов все більше відкриваємо для себе цю правду Божого об’явлення. Тому стараймося ніколи не зупиняючись упродовж свого життя, пізнавати правду про Господа, щоби завжди стояти насторожі віри Христової.



Апостол
2Кр.4,1–6: «Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми – слуги ваші ради Ісуса»

Що є феноменом християнства? Те, що Христос об’явився людям, як Бог, і це об’явлення пізнали апостоли і ділились з іншими. Те, що самі пережили, те іншим передали і виклали в Євангелію, Послання, книги, які ми маємо в Новому Завіті. І так апостольська тяглість триває до тепер.

Нічого дивного в цьому немає, бо людина, яка пізнала Ісуса, неминуче хоче поділитися з іншими цим скарбом. Якщо ми не ділимось з іншими, то або не відкрили для себе стосунків з Богом, або зробили це недостатньо добре. Уявімо, коли б апостоли дізнались Добру Новину і ні з ким не ділились, нікому не служили б, що ми мали б тепер? Не було б християнства в цілому світі. Християнство саме задля того є, щоб ділитися Доброю Новиною. Тому пізнаваймо його самі і ділімось з іншими.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар