Пятниця 1-го тижня після П’ятдесятниці
Євангеліє
Мт. 5,33–41: «А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога; ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя.»
Дуже часто людина бере на себе багато обіцянок, постанов, рішень.
Часто бачимо, як не можна потім їх дотримувати. Буває захопленість і
потягнення емоціями, пережиттями, чи під впливом якоїсь книжки чи
передачі яку подивилась. Тому Господь каже не клястися, тому, що ми не
можемо бути категоричні, певні в тому чи іншому. Але завжди маємо
найперше мати добрий намір. Навіть коли хочемо щось досягнути, щось
хочемо мати виріше в майбутньому, завжди краще будувати це на своїх
намірах. Бажаю досягнути цього чи того.
Часто ж коли робимо категоричні рішення і постанови, а потім цього не
дотримуємось, то потім це нас знеохочує. Деколи диявол підсуває нам
заохочення зробити певні наміри, рішення, а коли ми цього не робимо тоді
вже підсуває знеохоту, а то і депресію. Маємо завжди носити в
собі бажання, стремління досягнути чогось великого. Коли маємо в собі ці
наміри, то з часом вони можуть стати реальністю.
Апостол
Рим. 2, 14–29: «Через вас ім’я Боже зневажається між поганами»
Часто невоцерковлені люди згіршуються негідними вчинками християн,
оскільки сприймають їх як тих людей, які б мали жити чесно, справедливо,
досконало. Всі хочуть мати взірець, щоб повірити, що життя в святості
реальне, а виявляється, що і християни можуть поводитись гірше
ненавернених. Тоді постає у них сумнів щодо суті християнства як такого,
якщо християни знають, як треба робити, вчать цього інших, а самі так
не живуть.
Напевно, найбільша трудність сучасного християнства, що ми, християни
говоримо правильні слова, але наше життя не таке. Бачимо, що сила і
міць апостолів, учнів і перших християн була в тому, що їхні слова
збігалися з вчинками. У народі не даремно кажуть, що слово промовляє, а
вчинок потягає. Саме їхні вчинки були взірцем для інших. Їхнє життя
навертало людей. Живімо згідно з тим, в що ми віруємо, що
проповідуємо, інакше не лише інших, яких мали привести до Нього,
відштовхнемо своїм лицемірством, а й самі можемо не зможемо потрапити до
Божого Царства!
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар