Понеділок 1-го тижня після П’ятдесятниці
Євангеліє
Мт.18,10–20: «Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, - чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?»
На перший погляд нам може видатись, що для Господа не є так важливі
99 овець, як та одна вівця. Однак для Бога немає більш важливих чи менш
важливих людей, для Бога всі однаково важливі, всі цінні. Але ця
розповідь з Євангеліє, ця притча показує іншу річ. Богу важлива кожна
людина, для Бога важливе навернення кожної людини, отже, Богу важливий
кожен з нас. Можливо зі сторони людей ми не чуємо своєї важливості,
уваги, цінності, але не так є зі сторони Бога. Люди нас забувають, не
звертають на нас уваги, але для Бога ми завжди цінні і цінні навіть тоді, коли робимо зло чи гріх. А ще більш цінні , коли навертаємось, усвідомлюємо свій стан. Тож подумаймо, яку важливість і цінність ми маємо в очах Господа.
Апостол
Еф. 5, 9–19: «Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте та прославляйте у серцях ваших Господа»
Ми створені на образ і подобу Божу. Цей образ Божий в нас перебуває,
хоча й затьмарений первородним гріхом, як також маємо цю подібність до
Господа в собі все більше розвивати. Апостол Павло вказує, що важливо
промовляти псалми, гимни та пісні духовні, бо ми більше уподібнюємось до
Господа, коли перебуваємо з Ним.
Погляньмо на наше життя. Скільки багато зусиль, часу, старань ми
докладаємо до всього земного, що змінюється і зникає, а скільки часу ми
приділяємо для Господа. Тож ніколи не жаліймо час, який
відводимо на Бога. Бо тільки так ми проводимо час з користю для себе,
тільки так можемо більше перемінюватись і уподібнитись до Господа.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар