Щось неймовірне є в тому, як проявляється інтимний зв’язок
жінки і чоловіка, у своєрідному діалозі жестів, слів і ваблення. Все те,
що зовнішнє і словесне, має провадити до вираження того, що
найважливіше і найсильніше: любові.
Чоловік приходить зі своєю силою до жінки, а та його запрошує,
приваблює, заграє. І щоби проявилася справжня любов, у них обох повинна
бути безкорисливість. Тільки виконуючи цю умову, пристрасть — неймовірна
сила — стає безпечною, хоч і надалі дикою.
Він дає їй життя, вона його приймає, і так має бути в кожному аспекті
їхнього життя, за умови, що вони хотітимуть за це боротися.
Коли чоловік відмовляє жінці в уділенні їй себе, він позбавляє її
життя, яке може дати тільки він. Цим уділенням є слова, жести,
інтимність і щоденна боротьба.
Уділення себе і ставання єдністю можна зрозуміти тільки тоді, коли про значення цього ми будемо запитувати Бога, у Його Церкві.
Стосунки чоловіка й жінки, подружжя, єдність та інтимність мають ставати образом стосунків Бога і людини.
Немає кращого вираження і здійснення даних нам Богом прагнень:
боротьби, краси, інтимності й любові, — ніж подружжя. Подружжя це
привілей і захист, але не для кожного. Ніхто у світі не має можливості
більш інтимного пізнання одне одного, ніж чоловік і дружина. Це
запрошення до пізнання найінтимнішого «я». Вже не тільки смаків, звичок,
але чогось глибокого, чогось, що існує тільки для цього чоловіка і для
цієї жінки.
Єдність чоловіка й жінки у Новому Завіті є образом єдності Бога і
Церкви, а отже — кожного з нас. Образом Бога є людина: чоловік і жінка,
не кожне з них осібно, але саме як єдність.
Бог прагне мати з нами таку єдність, неподільну, комплементарну, інтимну і неповторну.
Те, до чого ми здатні як люди, гарне саме по собі (може таким бути),
але воно також є натяком на щось більше. Тому секс ніколи не є і не буде
сам по собі метою зближення. Або він становить мову взаємного
пізнавання, або він є образом найбільшої інтимності Бога і людини.
Саме тому злий так сильно нападає на нашу сексуальність. Аби порушити
єдність людини з Богом. Тілесне єднання не є поганим, воно не принизливе
і не гидке саме в собі, але сатана сильно б’є в людську тілесність, бо
немає нічого більш вразливого в нашому житті.
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар