Молитві за Україну була присвячена XII дієцезіяльна ніч чування у Браїлівському санктуарії Ісуса Назарянського.
Вже дванадцять років поспіль у брайлівській святині, що на Вінниччині,
6-7 серпня відбувається чування перед чудотворною статуєю Ісуса
Назарянського. Щоразу на молитву прибувають католики з усієї України.
Усю ніч у храмі тривають молитви, конференції, адорація, а вночі
вулицями містечка відбувається процесія зі свічками.
Традиційно чування закінчується молебнем на честь святого Каєтана та обрядом помазання очей.
Цього року до Браїлова прибуло близько тисячі осіб, які ледве
поміщалися у храмі. Незважаючи на складну ситуацію в країні, до Ісуса
Назарянського приїхали з різних українських міст та сіл: і з Вінниці, і з
Києва, і Харкова, і з Херсона. Найбільше учасників прибуло з с. Мурафа,
що на Вінниччині. А молодь зі Жмеринки, що за 12 кілометрів від
Браїлова, прийшла до санктуарію пішим паломництвом, з прапорами та
піснями.
«Українська Голгофа» — такою була провідна тема цьогорічного нічного чування.
«Цю ніч ми присвячуємо за Україну, — сказав під час проповіді
організатор зустрічі о. Павло Каліновський. Відправляючи Месу у свято
Преображення Господнього, священик пригадав, що після гори Тавор, на
якій відбулося Преображення, на Ісуса чекала Голгофа. За словами о.
Павла, Україна нині переживає Преображення, а також свою Голгофу:
«Відбуваються зміни у суспільстві, у душах людей. Наш народ
пробуджується. Ми починаємо усвідомлювати свою приналежність до народу.
Дякуємо Господу за цю землю. Наше пробудження дуже болюче та криваве.
Але воно є. Молімося, щоб преобразилася наша Україна, щоб слава Божа
засяяла у нашому народі.»
Кожен учасник зустрічі отримав свячену сіль та воду, свічку та образок Ісуса Назарянського
Чування у Браїлові особливе тим, що тут збирається вся Церква, без
будь-якого поділу на вікові чи інші групи. Вірні різного віку, достатку
та характеру спільно моляться і традиційними молитвами Розарію чи
Коронки до Божого Милосердя, й харизматичною Молитвою прослави, разом
адорують перед Пресвятими Дарами та беруть участь у євангелізаційній
нічній ході. Тут є діти, молодь, дорослі та літні особи. Представники
різних парафій, рухів та спільнот.
Юзя Слободян та Міля Павлюк з с. Тинна Хмельницької області беруть
участь у чуванні щороку. Жінки розповідають, що чування переживається
легко та радісно і зовсім не хочеться спати. «То хіба ж нам по десять літ, щоб засинати на молитві?», — каже пані Міля.
Студент Богдан Кузьменко з Гнівання вже вдруге бере участь у чуванні. Як розповів юнак CREDO, йому тут подобається особлива атмосфера. Крім того, це місце, щоб зустрітися із друзями з інших парафій.
Аліна Уманець з Копіївки каже, що найбільше під час чування її захоплює нічна процесія: «Коли стемніє, ми виходимо з лампадками і йдемо нічними вулицями, співаємо пісні. Це дуже надихає», — ділиться дівчина.
Традиційна нічна хода цього року теж була іншою. Це була не Хресна
дорога, як завжди, а Євхаристійна процесія з Пресвятими Дарами. «Ісус пройде вулицями Браїлова», — прокоментував процесію о. Павло Каліновський. Цікаво, що Пресвяті Дари несли не священики, а чоловіки-миряни.
Довідка CREDO
Згадки про культ Ісуса Назарянського сягають приблизно XVIII століття, часу, коли був побудований храм.
Статуя Ісуса Назярянського у вівтарі зображує Христа в терновій короні з сумним обличчям та складеними руками на грудях.
Існує кілька версій щодо того як потрапила статуя Христа до Браїлова.
Одна з них розповідає, що статую привезли монахи тринітари, які служили у
храмі. Вона була зроблена з цитрусового дерева, обличчя Христа було
смугляве, очі – чорні, на шиї висів скапулярій Святої Трійці, Ісус був
одягнений в білу альбу і червоний плащ. Вірні шанували статую Ісуса, за
посередництвом якої Бог робив багато чудес. На свята і урочистості Ісуса
вдягали в орнат, який потім частинками роздавали паломникам.
Після придушення польського повстання 1830-1832рр. царський уряд
скасував багато католицьких сакральних споруд, серед них був і монастир
отців тринітарів. В 1837р. монастир з святинею передали православним
монахиням. Парафія ж позбавлена костелу збиралися на цвинтарі у каплиці,
збудованій в 1818р. Лише в 1850р. вірні отримали дозвіл на будівництво
нового храму. Хоч влада чинила різні перешкоди в будові та, за сприянням
великого композитора П.І.Чайковського, храм було закінчено 1879р.
На той час настоятелем у Браїлові був о. Шедловський. 29 червня
1911р.єпископ Л. Жерновецький освятив храм під покровом Святої Трійці.
Цей храм, як багато святинь нашої держави, закривали два рази: в 30-х і
60-х рр. В 60-х роках з церкви зробили склад соко-морсового заводу, а
на другому поверсі – клуб. Але завдяки щирим молитвам, наполегливості та
відвазі парафіян в 90-х р. храм віддали вірним. З 1991р. настоятелем
Браїлівської парафії був призначений о. Франциск Щербатий.
Коли закривали храм, чудотворну статую вивезли. Сьогодні в санктуарії
знаходиться копія, освячена єпископом Яном Ольшанським у 1999р.
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар