15.11.2011р. Б. / Москва визнала Данилів спадок?

Москва визнала Данилів спадок?

Минулий тиждень приніс Львову, а, можливо, і цілій Галичині нову «інтригу»: як назвуть Львівський аеропорт: Степана Бандери, Андрея Шептицького чи короля Данила. Щоправда, думати тут було не конче потрібно. Бандера – занадто національний, Шептицький - занадто католицький. Українське суспільство могло би вдавитися і войовничим Бандерою, і пацифістом Шептицьким. Очікувати, що аеропорт назвуть ім’ям Пінзеля так само не доводилось. Навіть пересічний львів’янин не конче собі уявляє, хто ж то такий Пінзель.

А от постать історично далекого Данила Галицького, якого вважають засновником міста, у цьому гармидері в самому старті виглядала таки реальним претендентом на «честь» дати аеропорту своє ім’я. Саме так на «честь» в лапках. Адже в теперішньому часі, в якому звання, нагороди, символи, слова втрачають свою реальну вартість, честь назвати своїм іменем аеропорт в Україні виглядає скоріше, як знущання, аніж реальна честь. Але, як би там не було, факт залишається фактом: львівський мер запропонував, а Київ «высочайше соизволил» надати львівському аеропорту ім’я першого галицького короля Данила.

Цікаво, якби теперішня влада мала розуміння того, що саме король Данило є символом галицької відрубності і католицької ідентичності галичан, чи пішла б вона на такий крок? Адже саме Данило оформив Галицько-Волинську державу, як королівство, саме Данило перед самою монгольською навалою заволодів Києвом, віднісшись до нього, як до далекої провінції своїх володінь. Саме Данило був коронований папським легатом Опізо, як король Руси. Саме Данило є символом спротиву Руси проти Орди і її спадкоємиці Москви. І саме він накреслив європейський вектор Галичині. Адже завдячуючи його династичній політиці, титул короля Галичини і Волині перейшов до Габсбургського цісарського дому, ставши серйозною причиною входження Галичини до складу Святого Римського цісарства німецької народності. І саме Данило є символом відвічного прагнення Руської Церкви до порозуміння з Римом, попри інтриги сусідів.

Не дивно, що Іван Франко у своєму вірші представляє свій народ перед московським офіцером, як Данилів спадок. Саме Данило є символом української європейськості й українського католицизму. Тому, можливо, і сама того не бажаючи, теперішня влада підтвердила галицьку європейську та католицьку ідентичність. У цьому контексті істерика ВО «Свободи», що аеродрому не надали ім’я саме Степана Бандери, виглядає, м’яко кажучи, дивною, навіть де в чому антиєвропейською, антикатолицькою і антиукраїнською. До певної міри це і не дивує. Для багатьох наших націоналістів католицькість, попри їхню буцімто прокатолицьку риторику, не є заборолом перед денаціоналізацією, а перешкодою до цементної єдності абстрактної української нації. Можливо, саме цим і обумовлені штучні конфлікти «Свободи» і УКУ, чи такі дивовижні факти, що звернення деяких західноукраїнських рад, де «Свобода» має більшість, як дві краплі води подібні до відповідних догналівських послань.

А що Данилів спадок не є застиглою історичною реальністю, а динамічним живим організмом свідчить і заснування УГКЦ трьох нових митрополій: Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської. І це не просто піднесення звичайних єпархій до вищих титулів для їхніх предстоятелів – це реальна розбудова структури Церкви, яка не тільки є Святоволодимирівськім, але й Даниловим спадком. Адже управляти усією діяльністю галицьких єпархій з далекого Києва не все було легким завданням. А існування УГКЦ, як конгломерату слабко централізованих єпархій, призводило до розброду навіть у деяких фундаментальних питаннях. Тепер митрополії з суфраганними (підпорядкованими) єпархіями складатимуть нормально структурований організм, який краще зможе задовольняти потреби Данилового спадку.

Тому й зовсім не дивує перша реакція РПЦ на цей факт. Представник Відділу зовнішніх справ Московського патріархату – секретар з питань міжхристиянських відносин, о. Дімітрій Сізонєнко заявив, що створення УГКЦ нових митрополій – загроза католицько-православному діалогу. Це дійсно би виглядало смішно, якби не вказувало на розуміння РПЦ важливості цього кроку у розбудові УГКЦ, яке може стати «загрозою» для української православної ідентичності, як безальтернативного варіанту. Але, якщо така заява більш-менш знаходиться у фарватері до теперішньої політики РПЦ та Кремля стосовно України та УГКЦ зокрема, то недавня заява патріарха Московського Кіріла дещо мусіла би насторожувати. Предстоятель РПЦ заявив наступне: «Поки що конфлікт залишається неврегульованим, але в цей же час необхідно відзначити, що останнім часом відбулося покращення відносин між православними та греко-католиками в Україні» О-па… О на маєш… А додати до цього «помилку» московських ЗМІ, які заявили, що УГКЦ створює митрополії у Львові, Тернополі й Одесі… На фоні цього і заяви патріархового підлеглого усе це виглядає дуже і дуже дивно. Чи дійсно усі три джерела обмовились: патріарх, о. секретар і ЗМІ? Чи це завуальоване Москвою визнання Данилового спадку? Чи натяк на те, що у Москві порішили розділити Україну? Виглядає на те, що дуже скоро ми це побачимо.

P.S. Коли вже матеріал був готовий, то закрався в мене маленький сумнів: чи не протлумачать медіа-«проффессіонали», які роблять огляд ЗМІ чи то читаючи лише заголовки, чи перші абзаци і цю колонку у характерному для них стилі?

Тому вирішив додати роз’яснення, для особливо обдарованих «проффессіоналів»:

запитання у назві цієї колонки, зрештою так як і в назві «Єпископи УГКЦ закликали українців до повстання проти режиму Януковича?»,  таки і є запитанням. Що більше, у цій колонці я не даю відповідь на поставлене в заголовку запитання, а просто запитую, на відміну від попередньої.

о. Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

15.11.2011р. Б. / «Ми завжди пам’ятатимемо про вашу підтримку», - Блаженніший Святослав на Загальному засіданні Американської Єпископської Конференції в Балтіморі, США

 

З 14 до 16 листопада в м. Балтімор у США проходить Загальне засідання Американської Єпископської Конференції (АЄК). У перший робочий день засідання, 14 листопада 2011 року, до американських владик звернувся Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, який цими днями перебуває в Сполучених Штатах Америки зі своїм другим душпастирським візитом. Більше як 300 єпископів із усіх єпархій Америки вітали новообраного Предстоятеля УГКЦ, аплодуючи йому стоячи.

«Для нас сьогодні велика честь вітати між нами Главу найбільшої Східної Католицької Церкви, Блаженнішого Святослав (Шевчука), який нещодавно був обраний на провідника цієї Церкви», - сказав у своєму вітальному слові Архиєпископ Нью-Йорка Тімоті Долан, Президент Американської Єпископської Конференції.  «Я дуже зворушений, - сказав у своєму зверненні Блаженніший Святослав, - стояти сьогодні тут перед вами і вперше особисто зустрітися з усіма членами Американської Єпископської Конференції».

Глава УГКЦ від імені всієї Церкви висловив глибоку вдячність та визнання  американським єпископам за їхню вагому підтримку у розвитку Церкви: «Близько восьми мільйонів наших вірних в усьому світі завжди пам’ятатимуть, як американські єпископи та миряни підтримали Українську Греко-Католицьку Церкву в найважчі часи переслідування радянським режимом. Окрім того, з часу виходу нашої Церкви з катакомб АЄК через національну Збірку допомоги Церкві в Центральній та Східній Європі подає неоціненну фінансову підтримку для нашого фізичного та пасторального відродження».

Ця підтримка, за словами очільника УГКЦ, уже дала свої плоди, адже Церква переживає період відродження і розквіту: «Бог благословляє нас покликаннями. У деяких наших семінаріях конкурс становить три кандидати на місце. Середній вік наших священиків 35 років. І це щось надзвичайне провадити таку молоду та живу Церкву».

На завершення свого виступу Блаженніший Святослав висловив свою підтримку американським єпископам: «Я б хотів висловити нашу солідарність з американськими єпископами, котрі саме готуються голосно заявити про захист релігійної свободи у суспільному житті. Достатньо лише сказати, що наша Церква  в особливий спосіб розуміє важливість релігійної свободи і те, що за собою тягне її відсутність». Глава УГКЦ побажав єпископам продовжувати залишатися моральним авторитетом не лише у себе вдома, а й у всьому світі».

У перерві між засіданнями Предстоятель УГКЦ мав можливість зустрітись із головою «Лицарів Колумба» п. Карлом Андерсоном.  «Лицарі Колумба» - громадська організація, членами якої є практикуючі чоловіки - католики. Організація, яка налічує понад 1 мільйон 800 тисяч членів у США, Канаді, Філіппінах, Мексиці та Польщі, проводить дуже активне соціальне служіння та харитативну діяльність. Глава УГКЦ запросив «Лицарів Колумба» започаткувати свою діяльність в Україні, і вже навесні наступного року заплановано провести установчі збори цієї організації в Києві.

Увечері 14 листопада, на святковій вечері, організованій Філадельфійською архиєпархією, Блаженнішого Святослава прийшли привітати ієрархи Східних Католицьких Церков, які для кращого представлення інтересів Східних Католиків на Американському континенті зібрані в окремий регіон (18 Церков Східної традиції) у складі Американської Єпископської Конференції.

Для Департаменту Інформації УГКЦ
повідомив о. Володимир Мальчин,
віце-канцлер Курії Верховного Архиєпископа

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

14.11.2011р. Б. / Тижневий огляд: переслідування християн (6-13 листопада)

 

Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве слово, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах (Мт. 5,11-12).

Молімося за тих, кого сьогодні переслідують за любов до Ісуса. Вони дуже потребують наших молитов!

  7 листопада з’явилося кілька повідомлень, зокрема про те, що сотня міліціонерів напала на монастир редемптористів у столиці В’єтнаму Ханої. Зловмисники з’явилися під будівлею монахів уночі три дні тому. Міліціонери за допомогою шпигунів виважили монастирські ворота і розграбували будівлю, розбиваючи те, що потрапляло їм до рук. Монахів побили і зневажили.

  Зруйнована статуя Ісуса, осквернений літургійний посуд та одяг і розірвана Біблії – такі наслідки нападу на сиро-малабарську церкву св. Альфонса в індійському штаті Карнатака. Нападниками були троє підлітків – індусів, один з яких після осквернення церкви втік, одягнувшись у літургійне вбрання.

Католицька церква в Абіджані стала об’єктом нападу бандитів у ніч з 4 на 5 листопада. Нападники побили паламаря і нічного сторожа, а потім намагалися потрапити до будинку священика. Зрештою, вони задовольнилися кількома дорогоцінними літургійними предметами, які забрали з церкви.

Чергові випадки жорстоких нападів на християн показують, що в Пакистані терміново потребує поправок закон про богохульство проти Магомета. Нещодавно суд в Пенджабі звільнив з в'язниці Аманата Масіха після того, як стало зрозуміло, що звинувачення, висунуті проти християнина, є помилковими. Рішення суддів, однак, не переконало, ісламських фундаменталістів, які самі вирішили вершити своє покарання.

Церква Іспанії згадує мучеників релігійного переслідування, яке відбувалось в 30-тих роках минулого століття в часі громадянської війни. Цього року випадає 75-та річниця тих драматичних подій, коли тисячі іспанців віддали свої життя за Ісуса Христа, відкрито визнаючи свою віру і засвідчуючи її власною кров’ю.

За даними 8 листопада читаємо, що ультраортодоксійні євреї не перестають обпльовувати християнське духовенство на вулицях Єрусалиму – скаржаться представники вірменської і православної церков.

9 листопада повідомляється, що на Юсефа Надархані, іранського протестантського пастора, засудженого до смерті за зречення від ісламу і перехід до християнства, тюремна влада чинить тиск, примушуючи його повернутися в іслам.

Щонайменше 150 людей загинули в результаті терактів, що відбулися цими днями на північному сході Нігерії, у тому числі проти християнських церков. На недільній молитві «Ангел Господній» Папа Бенедикт XVI висловив свою скорботу у зв'язку з цими трагічними подіями і звернувся з закликом «покласти кінець всякого насильства».

Після нещодавніх нападів, в результаті яких загинуло більше 150 осіб, майже всі християни покинули Даматуру, столицю одного із 36-ти штатів Нігерії.

Згідно з інформацією за 10 листопада читаємо, що відомий індуїстський націоналістичний лідер закликав стратити будь-кого, хто намагатиметься навернути індуїстів в іншу релігію.

"Протягом 2010 р. в Індії було зареєстровано понад 1000 випадків дискримінації щодо християн", – повідомляє інформаційне агентство "Fides". 8 листопада Індійська Рада християн організувала зустріч, в ході якої було сказано, що індуїстські фундаменталісти дуже активно закликають до релігійної ненависті та нападів на релігійні меншини.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя