Рм.7,14–8,2: «Я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю»
Бачимо скільки в нашому житті різних добрих намірів, думок і
рішень. Але й бачимо, як часто це все залишається невтіленим. Гріховна
людська природа дає про себе знати, а ще часто нам бракує наполегливості
та рішучості. Погляньмо на життя святих, особливо мучеників, наскільки
вони були категоричні у виконування заповідей Божих. Наскільки вони були
тверді в бажаннях слідувати за Богом.
Хтось може думати, що святі були з іншого тіста, ніж ми, однак,
вони посідали таку ж гріховну природу, мали схильність до гріха, як
кожен із нас. Вони завжди мали вибір. Утім вони також мали сильне
бажання дотримуватись заповідей Божих і жити у святості. Коли ми маємо такі сильні стремління, то Бог неминуче дасть нам свою благодать для цього!
***
Мт.10,9-15: «Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних
грошей у череси ваші. Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні
палиці, ─ бо робітник вартий утримання свого»
Часто ми ділимо своє життя на половини: перша – наше церковне
життя, у якому ми ходимо до храму, сповідаємося, причащаємося, молимося
вдома; друга – це наше щоденне життя, стосунки в родині, наші обов’язки,
праця, навчання. І бачимо, що дуже часто ці дві половини нашого життя
співіснують, як паралельні світи.
Це засвідчує, наскільки ми далеко від правдивої віри в Бога і від
того, щоб називатися християнами. Адже християни вірять у Бога не лише в
церкві, а покладаються на Нього в найменших деталях свого життя, у
буденних клопотах, у щоденних потребах і також не забувають про Господа в
радісні моменти свого життя.
Коли наша довіра до Господа зростає, то й усе наше життя переображується, бо ми знаємо, що Господь усе дає у свій час. Якщо ми є вірними робітниками для Господа, то Він дасть нам свою поміч у всіх обставинах нашого життя.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар