Спогад про об’явлення на небі знамення Чесного Хреста у місті Єрусалимі
Тропар, глас 8: Хреста Твого образ днесь возсіяв ясніше
ніж сонце. Його розпростер єси від святої гори аж до місця лобного і в
ньому твою, Спасе, силу виявив єси. Цим укріпляючи і вірну нашу владу,
яку і спасай завжди в мирі, молитвами Богородиці, Христе Боже, і спаси
нас.
Кондак, глас 4: Пречесний хрест, що отворив замкнені
небеса, променями пресвітлими засіяв на небі над землею; тому, зблиск
його діяння отримавши, до незахідного світла підносимося і в боротьбах
маємо його, як оружжя мира, непереможну перемогу.
Сталося це в часі П’ятдесятниці, 7 травня 352 р., у Єрусалимі. На
патріяршому престолі в Єрусалимі тоді перебував святий Кирило. В ясний і
погідний день, близько дев’ятої години ранку, на небі появився світлий
великий хрест, пропорційний у ширині і довжині, і простягнувся від гори
Голготи аж до Елеонської гори, близько милі. Сонячне світло не в змозі
було його послабити, упродовж кількох годин той хрест був свідченням
правди для вірних і пострахом для аріян і жидів, багато з яких того дня
навернулися. Народ натовпом ішов до церкви і тут гаряче каявся у своїх
гріхах. Патріярх написав про це до імператора Констанція,
єретика-аріянина, і заклинав його відмовитися від єресі, бо Бог цим
чудом провіщає терпіння, які мають впасти на Церкву Христову. З того
часу свята Церква 7 травня згадує про це чудо і просить Господа і Спаса
нашого Ісуса Христа, щоб заступився за нас і осінив силою свого святого
хреста.
У той самий день
Святого мученика Акакія
Святий Акакій був родом з Кападокії. Його батько був священиком, а
Акакій служив сотником у війську. Коли ж у часи переслідувань християн
за імператора Максиміяна полковник на ім’я Флавій Фирм наказав своєму
війську принести поганську жертву, Акакій прилюдно сказав, що як
християнин не може брати участі в поганських забобонах. Фирм, не бажаючи
судити відважного воїна, відіслав його до старости Бібіяна в Іраклії.
Тут, перед зборищем поганських мучителів, святий відкрито визнав
Христа Спасителя, за це староста наказав прив’язати його до чотирьох
стовпів і так жорстоко бити по плечах і грудях, що кров мученика зросила
довкола всю землю. А коли в тих муках святий почав призивати Ім’я
Ісуса, його стали бити по обличчю і голові тяжкими олов’яними кулями.
Потім його ноги забили в тяжку колоду, на руки наклали тяжкі окови і
кинули до в’язниці, де святий Акакій страждав цілий тиждень. Саме тоді
намісник тих країв написав до Бібіяна, щоб той прибув до нього до
Візантії і привів зі собою в’язнів, яких мав в Іраклії. Тож серед інших і
святий Акакій, попри тяжкі рани, мусив іти в дорогу, долаючи яку
навернув до віри Христової тих, що його вели, й охрестив їх.
У Візантії святого кинули до глибокої темниці, а Бібіян наказав
не давати йому нічого їсти. Але кожної ночі темницю святого мученика
відвідували ангели, які зцілили його рани і годували в чудесний спосіб.
Це бачили інші в’язні і сам дозорець Клавдій, якого покарали бичуванням,
бо Бібіян, побачивши святого Акакія здорового і бадьорого, був певний,
що сторож потай приносив йому страву і ліки.
Через сім днів святого Акакія привели на суд до губернатора на
ім’я Флакин. Мучитель наказав бити святого дубовими палицями по цілому
тілі, а під кінець велів стяти мечем. 7 (20) травня 304 р., за містом,
святий Акакій з молитвою на вустах віддав свою праведну душу в руки
небесного Отця. Імператор Костянтин Великий возвів над його гробом
прекрасну церкву, а Бог возвеличив святого мученика даром допомагати
вірним у спокусах.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар