ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 11 січня 2018 р.

11.01.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм (за 04.01.2018)

Як.1,19–27:  «Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами»

Кожен із нас має певні знання про Бога, бо пізнав багато зі Святого Письма, з Катехизму, із житій святих, з проповідей. Виходячи з цих знань ми можемо чимало навчити інших, вказати їм яким би мало бути християнське життя. Порчу з цим бачимо, як часто наше особисте життя далеке від того, що ми знаємо і розуміємо, чого ми навчаємо інших. 

Апостол Яків нам нагадує, що не головне багато знати, а найважливіше впроваджувати в життя те, що ми знаємо, що Бог нам дав пізнати. 

Коли Бог нам щось відкриває, то Він у своїй любові вже знає, що ми здатні це втілювати. Тож маймо щораз більше бажання, а також відвагу, щоб усе, що ми пізнаємо, це одразу і без вагань впроваджувати в наше життя!

*** 
Мр.10,17-27:  «Піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі»

Кожен із нас збирає якісь скарби. Кожен із нас хоче щось здобути: освіту, досвід, квартиру, працю, якісь знання, мудрість. Чому ж Господь каже піти й усе це продати? Що це означає? Відповідь однозначна: не покладатися на те, що маємо! 

Що б ми не здобували тут, на землі, воно ніколи не дасть нам такої певності чи стабільності, яку маємо в Бозі. Трапляються життєві ситуації, коли ніщо, що ми здобули, не може нам допомогти в тих чи інших хвилях випробувань. Тому слова Господа «Піди, продай і роздай» означають: не май ні до чого прив’язання, покладися цілковито на Бога у своєму житті.

 Досягаючи того чи іншого, втрачаючи те чи інше, маючи те чи інше, не маючи нічого, однак повсякчас умій покладатися на Бога! Знай, що тільки Він є Тим, який дав тобі життя, який у кожну хвилю дбає про тебе більше, ніж про польові лілеї. І що менше будемо покладатися на якісь земні здобутки, людей, то більше будемо жити упованням на Господа, відтак будемо вільнішими, радіснішими й упевненішими на цій землі. 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар