Кл.2,1–7: «дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа»
Часто замість тієї твердости, про яку говорить апостол, ми можемо
зауважити в собі літеплість, непевність, що ми дуже мало довіряємо
Богові й іншим людям, мало довіряємо собі. Ми не віримо. Але віра – це
підстава, фундамент нашого життя і стосунків. Віра – це те, що дає нам
силу прямувати, бути витривалими.
Коли подивимось на апостолів, святих, а особливо на мучеників,
можемо побачити, що основою їхнього життя була віра. Вона давала їм
основу для їхнього буття і для діяльності. Тому маємо знову і знову
робити іспит своєї віри. Чи ми довіряємо Богові? Чи ми покладаємось і
уповаємо на Нього?
Хай Господь допомагає нам зростати у цій довірі до Нього. І саме ця довіра, а ніщо інше, зуміє провести нас через будь-які обставини нашого життя.
***
Лк.9,12-17: «А Він їм каже: “Дайте ви їм їсти.”»
Люди так захопилися тим, що проповідував Христос, що не
зауважили, як зголодніли й зайшли в безлюдне місце, де не було їжі. І в
якийсь момент вони це усвідомили. На запитання апостолів, що робити,
Христос каже: «Дайте ви їм їсти!» В апостолів було тільки п’ять хлібів і
дві риби. Отже, Бог хотів, щоб вони дали те, що мали, і вже через Його
чудо помноження всім вистачило їжі. Тож якби не було п’ятьох хлібів і
двох рибин, то що б тоді помножував Ісус?
Господь може виконати дев’яносто дев’ять відсотків праці, але
потребує, щоб ми принесли Йому той один відсоток – те, що ми спроможні
зробити. Якщо не буде чогось малого, то Бог не матиме що помножувати. Отож, у кожній ситуації стараймося зробити те, що можемо, а далі Господь помножить!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар