2Кр.2,14–3,3: «Наш лист – це ви»
Напевно, раніше люди більше писали листи, тепер через сучасні
засоби комунікації відвикли від цього. Знаємо, що лист передавав усе те,
що людина хотіла передати, можна символічно сказати – передавав цілу
людину через її слова, стиль і думку.
Так само і наше життя – немов би лист. Важливо, чи ми – той
добрий лист, який Господь пише в нас. Чи інші можуть у нас прочитати про
Бога. Каже Господь, що по ділах наших пізнають, чиї ми діти. Задумаймось, чи інші зможуть відчитати живе і «ходяче» Євангеліє в кожному з нас?
***
Мт.23,23-28: «Занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру»
На полицях книгарень часто можемо побачити дуже багато книжок про
правила поведінки, правила етикету, про розв’язування конфліктних
ситуацій і багато подібного. Усі ці знання певною мірою допомагають
людині функціонувати в суспільстві, налагоджувати суспільні стосунки.
Але однаково завжди залишається слабке місце тих книжок, бо кожна
ситуація не подібна на іншу. Правильніше сказати: кожна життєва ситуація
є цілковито нова й неповторна, ніколи ситуації й обставини не є
ідентичними. Тому не завжди можна мати незмінне правило етикету чи якісь
норми поведінки.
Дуже часто, коли виникає складна ситуація, – людина вмить забуває
все, чого навчилася, як має чинити й поводитися. В одній книжці про
життя в концтаборі описано, що до трьох тижнів з людини спадало все
культурне нашарування. Тому в концтаборі людина могла виявитися або
великим героєм, або в якійсь гіршій людській якості.
Так відбувається і в нашому житті, яке має конкретні обставини,
ситуації. І що вони складніші, то більше показують нам та іншим,
наскільки наше життя є глибоким у Бозі, наскільки воно духовне,
наскільки ми живемо з Богом. Адже зовнішні обставини – це ті ситуації,
де виявляється наша особистість. Чим ми наповнені всередині, те в конкретних обставинах нашого життя показується назовні.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар