Святого мученика Каленика
Тропар, глас 4: Мученик твій, Господи, Каленик, у своїм
стражданні прийняв нетлінний вінок від тебе, Бога нашого;мавши бо твою
силу, він переміг мучителів і подолав нікчемне зухвальство демонів; його
молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 2: Горішнє красне достойно нині унаслідував
єси, Христовою бо любов’ю вельми запалившись, на вогонь, Калениче,
мужньо пішов єси, Йому ж і нині предстоячи, не перестань молитись за
всіх нас.
Ім’я Каленик – означає “прекрасна перемога”. І справді, святий
мученик здобув прекрасну перемогу над поганством і дав прекрасне
свідчення Христової віри. Постраждав він у Ганграх Пафлагонійських.
Родом був із Киликії, проповідував слово Боже і навертав поган. У
галатському місті Анкирі його привели до мучителя Сакердона і він
сміливо визнав перед ним Христа Спасителя. За це його жорстоко побили
жилами, а потім залізом шматували живе тіло. Потім мучитель наказав
натягти йому на ноги чоботи, з гострими цвяхами всередині, і перед
кіньми гнати до Гангр, де святий мученик недавно навернув до Христової
віри дуже багато поган. Мучитель хотів публічно покарати святого
Каленика, щоб новонавернені налякалися і зреклися святої віри. Дорогою
до міста воїни, що вели мученика, вмлівали від спраги, така була страшна
спека. Святий Каленик помолився до Бога – і враз зі скелі потекло
джерело холодної води. У Ганграх мучитель велів кинути святого мученика в
вогненну піч. Так слуга Божий отримав вінець мученика. Однак тіло
святого не згоріло і вірні його чесно поховали. Згідно з Часословом,
святий Каленик помер 290 р.
У той самий день
Святої дівомучениці Серафими
Це діялося в часи правління імператора Адріяна (117-138). У домі
багатої і славної родом Савини перебувала діва з Антіохії Серафима, яка
навернула Савину до Христової віри. Староста Вирил, довідавшись про це,
наказав святу діву схопити й ув’язнити. На суді вона сміливо визнала, що
ісповідує Христа Спасителя і що жодні муки не змусять її зректися
Христової віри.
Тоді староста задумав диявольський вчинок: він велів двом
поганським юнакам збезчестити дівицю. Та Господь Бог у чудесний спосіб
урятував її. Щойно поганські юнаки з грішними намірами підійшли до
Серафими, як тут же впали на землю, немов вражені громом, – їхні тіла їх
не слухалися. І лиш тоді, коли свята діва, помолившись до Господа Бога,
сказала:“В Ім’я Господа нашого Ісуса Христа, встаньте на ноги ваші”, –
здоров’я повернулося до них.
Однак це чудо жодною мірою не вплинуло на катів. Староста Вирил
наказав припікати святу діву свічками, а потім бити її палицями, але
через необережність катів і сам отримав такий сильний удар по голові, що
через 3 дні осліп. Та перед цим він наказав святу Серафиму стяти мечем.
Тіло мучениці чесно поховала Савина.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар