Передпразденство Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Тропар, глас 1: Небесний хор небесних ангелів,* приникши на землю,* бачить, як Мати, що не
знала мужа,* вносить до храму Первородного всієї тварі,* що прийшов як немовля,* і тому з нами
співає передпразденственну пісню,* радуючися.
Кондак, глас 6: З Отцем бувши, невидиме Слово нині ж видимим стало плоттю:* несказанно від
Діви народилося і руками старечими дається святителеві.* Поклонімся Йому – істинному Богу
нашому.
Cвята Церква сьогодні готує нас до завтрашнього празника Стрітення Господнього і взиває до нас
словами тропаря: “Небесний хор небесних ангелів, приникши на землю, бачить як Мати, що не знала
мужа, вносить до храму Первородного всієї тварі, що прийшов як немовля, і тому з нами співає
передпразденственну пісню”. Отож намагаймося вже нині очистити наші почуття, зробити іспит
сумління, щоб завтра з чистим серцем могли вступити в дім Божий, щоб кожен з нас з глибини
душевної міг молитися словами канону: “Душевними руками, сподоби мене благодателю прийняти Тебе,
як колись Симеон, і насолодитися Твоєю благодаттю”, а ви, двері небесні, відчиніться, бо
“Христос у Церкву, як младенець, Матір’ю-Дівою Богу і Отцю приноситься”.
У той самий день
Житіє святого мученика Трифона
Тропар, гл. 4: Мученик Твій, Господи, Трифон,* у стражданнях своїх прийняв вінець
нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і
демонів зухвальства безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 8: Троїчною твердістю багатобожжя зруйнував ти до краю, Всеславний, чесним у
Христі бувши і, перемігши мучителів Христом Спасителем, вінець прийняв ти свідоцтва твого і дар
божественних зцілень, як непереможний.
У Фригії, поблизу міста Апамеї, у селі Кампсаді жив бідний пастух, що пас гусей, син дуже вбогих
хліборобів, та такий святий, що, попри свій молодий вік, з ласки Божої, творив чудеса. Коли ж у
Римі прекрасна вродою і дуже мудра донька імператора Гордіяна потрапила у владу злого духа і
стала біснуватою, то тоді покликали святого Трифона, і він, після шестиденної молитви і постів,
прогнав диявола; скарби, якими наділив його цар, святий роздав убогим, а сам повернувся до своїх
гусей.
Та прийшли часи страшних переслідувань за цісаря Деція. До правителя Витинії, що звався
Тиберій-Гракх-Клавдій-Аквилин, привели у Нікею (згідно з іншими даними до Аквилину в Никомидії)
Трифона і його товариша Респиція, звинувачуючи їх у тому, що вони не підкоряються наказові
імператора і є християнами. Мучитель став погрожувати їм муками і вогнем, та святий Трифон
сміливо відповів: “Ти погрожуєш нам вогнем, який може спопелити лиш тіло, а я вам, невірним,
погрожую вогнем вічної муки!”
Кільканадцять днів тривали муки святих. Їх били палицями, палили смолоскипами, шматували гаками
їх тіло, тримали цілу ніч нагими на морозі, волочили кіньми, у п’яти забивали цвяхи і так тягали
по землі. А вони славили Господа і в тяжких муках просили Його про дар витривалости і чимшвидше
прийти до Ісуса. Аж раптом серед найбільших мук явився ангел небесний, осяяв їх небесним світлом
і поклав на їх голови прекрасні вінці. Кати, які це бачили, від страху попадали на землю. Однак
мучитель не упокорився перед чудом Божим і наказав свв. мучеників стяти мечем. Тіло святого
Трифона поховано в його рідному селі Кампсаді, а згодом перенесено до Царгорода, а ще пізніше –
до Риму. Бог прославив його мощі численними чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква
кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар