Святих дев’ять мучеників, що в Кизиці
Тропар, гл. 4: Мученики Твої, Господи, * у страданнях
своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость
Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства
безсильні. * їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 2: Твердий і всесвітлий лик мучеників
дев’яти, трисонячного божества ісповідники на суді йому взивали: Кров і
душі наші із тілами, як непорочну жертву приносимо Тобі, Владико, до
ликів небесних Твоїх нас долучи, як Бог милостивий.
Імена тих святих – Теогнид, Руф, Антипатр, Євтих (Теостих),
Артем, Магн, Теодот, Танмасій і Филимон. Усі вони постраждали в Кизиці, в
Малій Азії при Гелеспонті, біля Тріади, за часів гонителя Диоклетіяна.
Коли настало переслідування християн, тоді святі стали голосно
прославляти Ім’я Ісуса, через це озлоблені погани поставили їх перед
судом. Вони витерпіли всі муки, перенесли їх без нарікань і вкінці
загинули всі від меча.
Коли ж за Костянтина Великого віру Христову вже можна було явно
ісповідати й поширювати, тоді мешканці міста Кизика склали мощі святих у
збудованій на їх честь церкві. Бог прославив ці мощі багатьма чудами,
особливо вони допомагали хворим на пропасницю і водяну слабість.
Преподобного отця нашого Мемнона Чудотворця
Тропар, гл. 8: В Тобі, отче, дбайливо зберігся образ, *
бо, прийнявши хрест, Ти пішов слідом за Христом * і ділом навчав Ти
погорджувати тілом, бо воно проминає, * а дбати про душу – єство
безсмертне. * Тим-то з ангелами разом радується, * преподобний Мемноне,
дух твій.
Кондак, глас 8: Як зорю світловидну, яка чеснотами і
чудес зорями світ просвіщає, всі тебе возхваляємо, блаженний, бо став ти
причасником божественної світлості і до сяєва нехахідного прийшов єси,
Мемноне, тому й світлоносну пам’ять твою завжди почитаємо, Спаса
прославляючи.
Не знаємо, де і коли жив святий Мемнон. У старовинних церковних
книгах читаємо, що преподобний Мемнон був наставником монахів, його
життя було так сповнене чеснот, що Бог дав йому силу творити чуда. Так,
він врятував потопаючих на морі, коли вони призвали його на поміч.
Святий своєю молитвою прогнав у ріку саранчу, що нищила посіви. У
місцевості, де не було води, він випросив у Бога джерело з водою. Помер
святий Мемнон у глибокій старості.
Його мощі Господь прославив багатьма чудами, хворим вони
повертали здоров’я. Коли траплялося нашестя сарани, тоді християни
призивали на допомогу преподобного Мемнона. Свята Церква називає його
Чудотворцем.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар