Святих апостолів Ясона і Сосипатра
Тропар, гл. 3: Апостоли святі, моліть милостивого Бога, * щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак, глас 4: Явились ви зорями пресвітлими,
просвічуючи всю вселенну світлом проповіді, апостоли божественні, Ясоне і
Сосипатре, спасайте ж тих, які з вірою почитають вас.
Вони обидва були учнями святого апостола Павла і належали до
числа 70 апостолів. Про них святий Павло згадує у своєму Посланні до
римлян (див. Рим. 16, 21) і називає їх родичами. Святий Ясон родом був
із Солуня, він мав там свій дім, у якому приймав святого Павла з Силою.
За це він багато перетерпів від жидів (див. Ді. 17, 1-9). Святі Ясон і
Сосипатр, проповідуючи віру Христову, прийшли на острів Корфу, на
Йонійському морі, і тут возвели церкву на честь святого Стефана, а Бог
прославив їх багатьма чудами. Коли ж за це їх кинули у в’язницю, вони
там навернули сімох злочинців: Саторнія, Якісхола, Фавстияна, Януарія,
Марсалія, Євфрасія і Мамія, яких мучитель наказав за це кинути в котел з
киплячою сіркою, воском і смолою, і там вони віддали свої душі за
Христа Спасителя. Так само постраждав і сторож в’язниці, котрий
навернувся; його четвертували, а під кінець стяли йому голову.
Надійшла черга і двох святих апостолів. Їх мучили тяжко, а вони
все мужньо перетерпіли і славили Господа, багато народу, бачачи це,
навернулося, а серед інших і дочка мучителя на ім’я Керкира. Мучитель
наказав цю свою рідну дитину спалити у в’язниці, її обклали дровами і
запалили, а коли свята дівиця ще залишалася жива, її повісили на дереві,
душили димом і врешті добили стрілами. Так в небі стало на одну святу
більше. Святі Ясон і Сосипатр деякий час сиділи у в’язниці, туди
приходило багато поган, а вони їх навчали віри Христової і хрестили. Їх
мучитель вирушив морем на сусідній острів, де переховувалося багато
християн, та судно його розбилося і він загинув. Таким чином обидва
святі вийшли на волю і продовжували навчати народ.
Але коли прийшов новий староста, він наказав схопити святих і
кинути в киплячу смолу. Однак Бог остудив вогонь і святі мученики вийшли
з тієї страшної купелі цілком здорові. Побачивши це чудо, мучитель,
повірив у Христа і, славлячи Ім’я Його, припав до ніг святих, а вони
охрестили його і дали йому ім’я Севастіян, тобто чесний. З того часу
обидва святі апостоли вже без перепон навчали і науку свою скріплювали
багатьма чудами. Святий Ясон, згідно з переданням, був єпископом Тарсу, а
святий Сосипатр – Іконії. Померли святі в дуже глибокій старості.
Святих мучеників Максима, Дади, Квінтиліяна
Тропар, гл. 4: Мученики Твої, Господи, * у страданнях
своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. * Мавши бо кріпость
Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів зухвальства
безсильні. * їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 1: Твердістю душі наблизившись до страждань
непереможними перед багатьма злочинами облесника явились ви, мученики,
ангелам уподібнені, тому вся вселенна почитає боротьбу вашу і чесні
страждання, якими ви прославилися.
Діялося це в нижній Мисії над Дунаєм (сьогодні це Болгарія) у
місті Доростолі. В часи переслідування християн за імператора
Максиміяна, старости тих сторін Тарквитій і Гавиній наказали ув’язнити
трьох селян села Озовія за те, що вони були християнами. Називалися вони
Максим (він був читцем), Дада і Квінтиліян. Коли мучитель запитав їх,
хто вони, святий Максим відповів: “Ми християни, бо віруємо у Христа
Спасителя, а є бідними робітниками, і трудом рук наших заробляємо собі
на небо!”
Про те, щоб принести жертву божкам, вони не хотіли навіть чути,
тож їх кинули у в’язницю. Там вони цілу ніч молилися і вели побожні
розмови. Їм явився ангел Божий і скріпив їх у надії, що Бог прийме їх
чесний подвиг. Наступного дня мучитель наказав їх бити так, що тіло
відпадало від костей, а потім велів відвести їх до рідного села Озовії і
там стяти мечем. Мученицьку смерть святі прийняли близько 300 р.
Св. Кирила, єп. Турівського
Тропар, глас 4: Благочестя ревнителю і поборник, іноків і
стовпників похвало, святителю Туровської пастви преславний,
златословесний учителю, світлим ученням богорозуміння свого просвітив ти
краї Русі, в молитві до Бога благодатний грішників помічниче, Кириле
богомудрий, моли Христа Бога, щоб утвердились ми, співвітчизники твої, у
Православії, благочесті і однодумності.
Кондак, глас 5: Триваючи в молитвах, послуху і благочестя
поборником добрим був єси, терпенню і смиренню навчав ти паству свою,
чеснотами преподобності і правди стадо Христово просвітлюючи, і
медоточними словами всю землю Русі годуючи, на праву путь заповідей
Господніх силою духа твого наставляв єси всіх, і нині просвіти, як
сонце, людей гріхами затьмарених і до покаяння нас приведи.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар