Понеділок шіснадцятого тижня
Євангеліє
Мр.6,54-7,8: «Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене»
Кожен у міру своєї вихованості пробує пильнувати свою поведінку:
хтось зважає на це більше, хтось – менше. Проте часто така наша зовнішня
постава і поведінка не відповідає тому, що людина має у своєму нутрі.
Це для нас трудно зауважити в собі, легше бачимо це в інших, бо саме на
цьому будується наше осудження інших. Бо ж бачимо як часто людина одне
декларує і говорить, а не раз зовсім по іншому поводиться.
Отже, наше нутро, наше серце – це те, з чого починається наша
поведінка. І тому коли Господь каже, що «серце їхнє далеко», Він
закидає, що їх поведінка є лише зовнішньою, а внутрішнє буття – інше. І,
як кажуть у народі, «шила в мішку не втаїш».
Тобто те, чим живе наше серце, неминуче в тих чи інших
обставинах проявляється, і що складніші обставини, то більше
проявляється те, ким ми насправді є.
Апостол
Гал.4,28–5,10: «Трохи закваски квасить усе тісто»
Якщо ми хоч трохи уявляємо технологію приготування хліба, то знаємо,
що дріжджі або закваска дає тісту можливість рости, і з нього потім
випікається хліб. Закваски до тіста, щоб воно росло, треба дуже мало,
порівняно з тим, скільки треба всього решту. Але дуже важливо, щоб ця
закваска була якісною, інакше, навіть велика її кількість не заквасить
тіста, і воно не виросте.
Цим прикладом Господь вказує нам, християнам, що не розходиться в
тому, щоб християн було багато, а лише в тім, щоб вони були тою якісною
закваскою, яка може перемінювати тісто і перемінювати інших людей. Тому,
найперше, маємо дбати за власну «якість». Якщо будемо
християнами доброї якості, тобто правдивими, а не номінальними, тоді
неминуче будемо преображувати і перемінювати всіх навколо себе, «квасити
все тісто».
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар