ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятницю, 31 липня 2015 р.

31.07.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

 П'ятниця дев'ятого тижня 

Євангеліє
Мт.21,12-14;17-20:  «Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі»

Бачачи цю різкість Ісуса Христа, нам деколи незрозуміло, чому так різко, чому так категорично. Бачимо, що Христос перекидає столи міняйлів, хоча вони допомагали людям, бо міняли гроші задля пожертви на храм. Однак так категорично, щоб євреї усвідомили, що є це місце Бога, місце, де перебуває Господь, де вони зустрічаються з Ним.

 У Новому Завіті Христос каже: «Ви – храм Духа Святого». Дух Святий перебуває в людині. Людина є храмом Духа. Ми хрестилися в ім’я Пресвятої Тройці – «Ви, що в Христа христилися, во Христа зодягнулися» – людина стає храмом Бога. Ми постійно сповідаємося, причащаємося, приймаємо Тіло і Кров Господні. З великою пошаною ми ставимося до Святих Тайн, до Кивоту, бо свідомі, що там перебуває Христос. А коли ми причащаємося Тіла і Крові Господньої, знов і знов Господь перебуває в нас, ми стаємо живим кивотом, який носить Христа. І тому, подібно Христові, який впорядковував Єрусалимський храм, ми повинні впорядкувати себе.

 Дуже часто і ми в часі молитви чи Служби Божої щось «продаємо чи купуємо»,  залагоджуємо якісь справи. Наче й стоїмо перед Богом в храмі чи на особистій молитві, але всередині нас «базар». Отже, маємо бути, як Христос, категоричні та різкі, щоб наводити в собі порядок, бо ж ми храм Духа Святого. 



Апостол
1Кр.14,26–40:  «Бог є Бог не безладу, а миру»

Коли ми звернемо увагу на наші гріхи, які б вони не були, всі вони є деструктивні, всі вони розбивають цілісність людини. Навпаки чесноти, наше досконале і праведне життя завжди гармонізує і робить цілісним людину. Тому гріх це не лише щось, що ми робимо перед Богом, що забороняє Церква, чого б ми б не мали робити і що не миле Богові. Гріх також руйнує цілісність буття людини, гріх це розбиття людини. Людина, коли є розбита, завжди почувається нещасливою, немовби вона є пораненою. Коли робимо добро, то почуваємось повні радості та миру. Тому стараймося все більше жити в чеснотах, жити з Господом, що буде робити нас цілісними і гармонійними.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар