П’ятниця 8 тижня після П’ятдесятниці
Євангеліє
Мт.17,10–18: «Роде невірний та розбещений»
Знаємо, що за Христом ходили тисячі народу, але не всі з них отримали
зцілення. Не багатьох зцілених зустрічаємо на сторінках Євангелія. Так
само і в теперішньому часі. Є багато людей віруючих, є багато тих, хто
прагне називатися віруючим. Але чи дійсно ми є віруючими, чи дійсно ми
покладаємось на Господа, чи довіряємо Йому, чи в своїх труднощах і
проблемах уповаємо на Нього. Чи через нашу віру Господь може діяти в
нашому житті?
Задумаймось, чи не такі ж слова може сказати і до нас Господь? О роде
невірний! Якщо бачимо, що нам бракує цієї віри і довіри до Господа, то
робімо все, щоб в ній зростати.
Віра не приходить в один момент. Щоб безумовно довіряти Богові, у
всьому покладатися на нього, маємо зростати у вірі крок за кроком. Віра –
це наші зусилля, наша праця. Намагаймося у будь – яких обставинах нашого життя вчитись все більше покладатися на Господа і довіряти Йому!
Апостол
1Кор.11,8–22: «Коли ж хто сперечатися хоче, – то ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі»
Не раз ми чули слова, що в дискусії народжується істина. Це так і не
так. Бо в дискусії, як би не було, кожен представляє свої переконання і
свою правду, тому істина там не може народжуватись. У дискусії може
хіба пізнаватись правда. А правда є одна і незмінна.
Господь є правдою і цю правду явив в сотворенні світу і в
людському бутті, і цю правду ми маємо відкривати і пізнавати. Саме це
для нас завжди важливо в нашому житті та в кожній нашій дискусії.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар