ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятницю, 22 травня 2015 р.

22.05.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

П’ятниця 6-го тижня після Воскресіння

Євангеліє
Мт. 13, 44–54: «Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел. Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її»

Знаючи право і закон, за яким жили до і за часів Ісуса, можемо зрозуміти цю притчу дуже добре. Якщо хтось знайшов би щось на землі іншого, то мусів би віддати тому чия це була земля. Тому зрозуміло, що цей купець, знайшовши перлину хоче купити усю землю, бо перлина вартує набагато більше, ніж сама земля.

Цим Господь промовляє до нас, наскільки вартісне життя з Господом, наскільки вартісне Царство Небесне. На прикладі святих ми бачимо, що вони все продавали, що мали, нічого не шукали в цьому житті. Бо добре зрозуміли, що пізнали для себе цінність вічного життя. Не якісь посади, здобутки, які будуть тривати декілька років чи декілька десятків років, можуть запевнити нам щастя, а лише те, що веде у вічне життя.

Чому ми робимо гріхи? Чому нам бракує ревності, якої не бракувало апостолам і першим християнам. Бо ми не свідомі того, яку перлину Господь нам приготував, що учасниками життя вічного ми здатні бути, що Господь нам може дати. Лиш усвідомивши, що нам Бог приготовив, чого учасниками маємо бути, лиш тоді наступить глибока і велика переміна нашого життя. Бо ні за що не будемо дуже перейматись чи дбати, але найперше будемо шукати Господа, Його Царства і життя вічного!



Апостол
Ді. 19, 1–8:  «Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже»

Інколи нам здається, коли ми читаємо Діяння апостолів чи Послання, що від проповіді апостолів люди наверталися дуже легко. Однак і тоді по-різному бувало. Деякі люди з першого слова приходили до Бога, легко приймали Господню науку, інші були твердосердими, закоріненими в своїх переконаннях.

Бачимо в цьому випадку, як апостол Павло мусів змагатися і переконувати про Царство Боже. Це для нас дуже важливий приклад. У нашому житті також не є легко проповідувати. Іноді ми можемо сказати комусь про Бога – і він одразу змінить своє життя і поступки. Але в більшості знаємо, що треба людям повторювати, говорити, знов і знов, ще і ще звертати на це увагу. Так само і апостоли прикладали зусилля, старання і труди, щоб отримати результат, так і ми, коли будемо трудитись, прикладати зусилля і старання, результат неминуче буде. 

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар