Роздуми до Слова Божого на 23 грудня
Біблійна традиція надання імені є дуже важливою. Ім’я у Святому Письмі
свідчить про суть творіння, вказує на його призначення і покликання.
Тому імена для новонароджених дітей добирали ретельно. Надати ім’я
дитині – це певною мірою вже вплинути на її майбутнє. Захарія і
Єлизавета називають своє дитя іменем, яке отримують від Господа. Таким
чином вони погоджуються, щоб життя їхнього сина цілковито належало
Богові. Навіть думка родичів не впливає на їхнє рішення: «Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям».
Справді, ця подружня пара похилого віку – прекрасний приклад
батьківства: дозволити власній дитині жити не згідно з батьківськими
амбіціями чи очікуваннями, а згідно з заміром Бога.
" Лише ти можеш виконати місію, яку Бог призначив для тебе!
Спершу дитя обрізано, а потім надано ім’я, щоб спочатку дитина отримала знак приналежності до Господа (обрізання), а потім ім’я людське (св.Йоан Золотоустий).
І саме тоді, коли Захарія написом на табличці підтвердив волю Божу щодо
свого сина, його язик звільнився, й він почав прославляти Бога: І
попросивши табличку, він написав: «Йоан – його ім'я». Всі тому
дивувались. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і
він почав говорити та благословити Бога. Віра розв’язала те, що було зв’язане невірою (св.Амвросій Міланський).
У світлі цього Слова подумай про власне ім’я і покликання. Згідно з
яким іменем ти живеш? Згідно з чиїми очікуваннями? Не легковаж цим, адже
лише ти можеш виконати місію, яку Бог призначив для ТЕБЕ!
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар