03.08.2013р. Б. / Оздоровлення розслабленого. Шоста неділя по Зісланні Святого Духа. Коментарі Святих Отців

Пропонуємо коментар деяких Святих Отців та давньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

9,1 І прибув у своє місто

Порівняння між євангелистами

Власним містом Ісуса євангелист Матей називає тут Капернаум. Містом, в якому Христос народився, є Вифлеєм; в якому виховувався – Назарет; а в якому постійно перебував – Капернаум. 

Розслаблений, про якого тут говорить євангелист Матей, не є тим самим, про якого говорить євангелист Йоан. Той лежав при єрусалимській купелі, тоді як цей знаходиться в Капернаумі. Той страждав тридцять вісім років, а про цього нічого подібного не сказано. Про того ніхто не дбав, а у цього були люди, які ним опікувалися, які й принесли його до Христа. Цьому Спаситель сказав: Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються, – а тому, про якого говорить Йоан, каже: Бажаєш одужати (Йо 5,6)? Того зцілив у суботу, а цього не в суботу; інакше юдеї не опустили б нагоди звинуватити Його. При зціленні цього вони нічого не говорили, а за зцілення першого не переставали звинувачувати і осуджувати Його. На ці відмінності я вказав не даремно, але для того, щоб будь-хто, прийнявши обох розслаблених за одну особу, не подумав, що євангелисти розійшлися між собою.

Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 29,1.

9,2 І от принесено до нього розслабленого

Віра тих, які принесли розслабленого

Принесли до Нього ж, як ми сказали вище, другого розслабленого, лежачого на постелі, тому що сам він не міг ходити. Ісус, побачивши їхню віру, не того, який був принесений, але тих, які принесли, сказав розслабленому: Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються. О, дивне смирення! Він називає «сином» це мерзенне, нещасне створіння, безсилого і в усіх своїх суглобах розбитого чоловіка, якого навіть священики не удостоювали доторкання. Безсумнівно також і те, що Ісус називає Його «сином» саме тому, що йому відпускаються його гріхи. В той же самий час в алегоричному сенсі – це душа, яка лежить в своїм тілі, всі сили її членів розбиті, приноситься до досконалого Лікаря, щоб Він – Господь – її зцілив; і вона, стаючи здоровою, дякуючи Його милосердю, отримує стільки сил, що відразу сама несе своє ложе.

Єронім, Коментар на Євангеліє від Матея 1,9,2.

Ісус бачив їхню віру

Зауважте в цьому місці, браття, що Бог не вникає в наміри дурнів, не чекає віри від неосвічених людей, не досліджує немудрі бажання хворого, але приходить на допомогу (завдяки) вірі іншого, щоби з одної лише благодарности він (хворий) в усьому керувався божественною волею і не відкидав її. І справді, браття, коли то лікар запитує або досліджує бажання хворого, хіба хворий не схильний завжди мати різні бажання і вимоги?

Петро Хризолог, Зібрання проповідей 50, 4.

Прощаються тобі гріхи твої

Розслаблений представляє собою увесь поганський світ, який потребує зцілення, і слід розглянути те, якими словами було звершене це зцілення. Господь не сказав розслабленому: «Стань здоровим» або «Встань і ходи», – але промовив: Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються! В одному (потомку) Адама відпускаються гріхи всім людям. І так він, будучи зціленим, показується ангелам, які йому служать, і називається сином, оскільки є першим творінням Божим, йому відпускаються гріхи душі і милостиво прощається первородний гріх. Ми незгідні з тим, що розслаблений в чому-небудь згрішив; і справді, в іншому місці Господь сказав, що сліпота від народження не була наслідком особистого або родового гріха.

Іларій з Пуатьє, Коментар на Євангеліє від Матея 8,5.

9,3-4: Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить». Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших?»

 

Ісус бачить їхні помисли

У пророка Ісаї ми читаємо слова самого Бога: Я, я стираю твої провини (Іс 43,25). Таким чином, природно, що книжники, вважаючи Його людиною і чуючи при цьому від Нього Божі слова, звинувачують Його в богохульстві. Однак, Господь, бачачи їхні помисли, являє Себе Богом, Який Один здатний відати сокровенні тайни серця, і немовби у мовчанці говорить їм: «Тою ж самою величчю і могутністю, якою я споглядаю ваші помисли, я можу також і  відпускати людям їхні прогрішення; зрозумієте самі, що отримає розслаблений».

Єронім, Коментар на Євангеліє від Матея 1,9,3.

Господь відкриває їхні тайни

Також з інших місць Писання можна побачити, що лише Богові можливо знати тайні помисли. І так, бажаючи показати, що Він є Богом, рівним Тому, Який родив Його – Богу Отцю – те, про що книжники думали в собі (адже, боячись народу, вони не сміли виявити свої думки перед усіма), Він відкрив і явив, показуючи і тут велику лагідність. Чого, – говорить Він, – лукаве думаєте в серцях ваших? І якщо хтось і повинен був обурюватися, то лише хворий, як обманутий (в своїй надії). Він міг би сказати: «Я прийшов, щоб вилікувати тіло, а ти зцілив в мені іншу хворобу, звідки мені знати, що мені відпускаються гріхи?» Однак він нічого подібного не говорить, але передає себе цілковито в руки Лікаря. А книжники, навпаки, у своїй гордості і заздрості засуджують Його благодіяння, які Він виявляє іншим. Тому Господь і викриває їх, однак чинить це з лагідністю. «Якщо ви не вірите, – говорить Він, – першим моїм словам, що я можу відпускати гріхи, і вважаєте це марнославством, то ось я додаю до цього ще й інше: відкриваю ваші тайні помисли».

Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 29,2.

9,5 Що легше сказати?

Встань і ходи

Між «сказати», а «зробити» є велика відстань. Чи дійсно відпущені гріхи розслабленому, знав тільки Той, Хто їх відпустив. А дію слів: Встань і ходи, – могли засвідчити як той, хто встав, так і ті, які бачили, як він встає. Так, тілесне чудо звершується для того, щоб було підтверджене чудо духовне, одна і та ж Сила відпускає і тілесні пороки, і духовні. Нам дається розуміння також того, що велика частина тілесних немочей виникає із-за гріхів. І тому, може бути, розслабленому спочатку відпускаються гріхи, щоби, завдяки усуненню причини немочі, було повернуто здоров’я.

Єронім, Коментар на Євангеліє від Матея 1,9,5.

9,6  Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати.

Візьми постіль твою та йди до свого дому

Поза тим, щоб вони могли зрозуміти, що Він, перебуваючи в тілі, є Той, Хто і душам відпускає гріхи, і тіла воскрешає, говорить: Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – каже розслабленому: Встань, візьми твої ноші. Достатньо було сказати: Встань! – але, оскільки усяке звершене Ним діло потребувало роз’яснення, Господь добавив: Візьми твої ноші та й іди до свого дому. Спочатку Він подарував відпущення гріхів, потім явив силу воскресіння; спочатку словами про те, щоб взяв постіль, показав, що буде знищена слабість і болізнь тіла, потім словами, щоб повертався до свого дому, показав віруючим дорогу повернення до раю, звідки Адам, праотець всіх людей, віддалився заплямований гріхом.

Іларій з Пуатьє, Коментар на Євангеліє від Матея 8,7.

9,7-8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога.

Настрахалися і славили Бога

Бачиш, як Господь показує, що Він є Творцем душі і тіла? Він зціляє хворого від розслабленості одної і другої (фізичної і духовної) і виявляє невидиме (зцілення душі) за посередництвом видимого (зцілення тіла). Однак свідки цієї події все ще тягнуться до нижчого. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, – говорить євангелист, – що дав таку владу людям. На жаль, перед собою вони бачили лише тіло, в яке був зодягнутий Христос, і це не дозволяло їм визнати Його Богом, а тільки людиною. Тіло заважало їм вознестися до вищого. Однак Господь не дорікає їм за це, але продовжує своїми ділами пробуджувати їх зі сну і возносити їхній ум. Тоді вже було немаловажним і те, що вони вважали Його вищим за всіх людей, і те, що Він прийшов від Бога. Якщо би ця думка міцно утвердилася в їхньому умі, то поступово вони б визнали те, що Христос був Сином Божим. Однак вони не пізнали цього ясно, тому не змогли і прийти до Нього. Адже вони знову говорили: «Цей чоловік не від Бога (Йо 9,16), як Він може бути від Бога?» Вони (фарисеї) часто поверталися до цієї думки, щоб знайти в ній захист для своїх пристрастей. Так багато поводяться і нині. Видаючи себе за строгих ревнителів слави Божої, вони потурають власним пристрастям, тоді як належало б в усьому поступати з лагідністю.

Йоан Золотоустий, Проповіді на Євангеліє від Матея 29,2.

Народ боявся сили слів і діл Господніх

Такий вчинок Ісуса мав викликати здивування, а не страх, але навіть тепер залишається деяка частина тайни. До правди про теперішнє добавилось уявлення про майбутнє, тому народ боявся сили слів і діл Господніх. Адже великий страх викликає думка про смерть з не відпущеними Христом гріхами, оскільки повернення у вічне поселення неможливе, якщо людині не були милостиво прощені гріхи. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям. Все завершується належним чином і після того, як страх відчаю припиняється, Богові воздається слава за те, що Він дав людям таку владу. Однак така слава належить лише Христові і воздавати почесті належало тільки Тому, Хто посідає спільну з Отцем сутність. Адже народ був здивований не від того, що Господь міг це вчинити (чи можна повірити, що Бог чогось не може?), але причиною принесення Богові хвали були влада та шлях, даровані людям Його Словом: влада відпущення гріхів, влада воскресіння мертвих та шлях повернення на небо.

Іларій з Пуатьє, Коментар на Євангеліє від Матея 8,8.

Джерела: http://www.ukr-parafia-roma.it

Воїни Христа Царя