«Якщо
усунемо віру в Бога з наших міст, між нами ослабне довіра, нас
об’єднуватиме лише страх, а стабільність буде під загрозою», – читаємо в
55-му пункті першої енцикліки Папи Франциска Lumen Fidei (Світло віри).
За його словами, віра, прийнята та поглиблена в сім’ї, через досвід
любові Небесного Отця, здатна просвітлювати всі суспільні стосунки,
відкриваючи нам шлях до взаємного братерства.
Святіший Отець зазначає, що центром біблійної віри є Божа любов і
Його дбання про кожну людину, і коли цей критерій притемнюється, людина
втрачає своє місце у Всесвіті, губиться серед природи, відмовляючись від
моральної відповідальності або претендуючи на роль абсолютного судді,
приписуючи собі право необмежених маніпуляцій.
«Ми повинні повернутися до істинної суті братерства», – закликає Папа
Франциск, адже історія віри «була від свого початку історією
братерства, хоч і не позбавленою конфліктів». Саме завдяки християнській
вірі ми прийшли до усвідомлення унікальної гідності кожної людини, яка
не була настільки очевидною у стародавньому світі. Основою біблійної
віри є любов Бога, його турбота про кожну людину, задум її спасіння,
здійснений у воплоченні, смерті й воскресінні Ісуса Христа. «Без
розуміння цієї дійсності важко віднайти критерій, який вчиняє людське
життя цінним і унікальним», – читаємо в енцикліці Lumen Fidei.
«Крім того, віра, об’являючи нам любов Бога-Творця, спонукає нас
більше шанувати природу», – розкриває наступний аспект питання віри і
суспільства Святіший Отець. Світло віри, за його словами, допомагає нам
розпізнати в навколишньому світі послання, написане Божою рукою, й
оселю, ввірену нашому дбанню та захистові. Віра «вчить нас визначати
справедливі форми управління, визнаючи, що влада походить від Бога й
призначена для служіння спільному добру».
Історія віри, як вже було згадано, від самого початку була історією
братерства, яка не виключала конфліктів. Але віра відкриває нам також
дар прощення. «З антропологічної точки зору, – читаємо в енцикліці, –
єдність перевищує конфлікт. Ми повинні також брати на себе тягар
конфлікту, але його переживання повинно вести нас до того, щоб його
розв’язувати, долати, перемінюючи його у ланку ланцюга в поступі на
шляху до єдності». Одночасно, віра, поєднана з любов’ю, вимагає зусиль,
терпеливості та відданості справі.
Римський Архиєрей звертає увагу на те, що Бог бажає бути присутнім у
наших середовищах, щоб зміцнювати наші взаємини. У цьому контексті Папа
Франциск ставить перед християнами запитання: «Чому ж нам тоді
соромитися називати Бога нашим Богом?» З цього випливає заклик до вірних
не соромитись прилюдно визнавати свою віру, адже вона має в собі
світло, здатне просвітлювати і перемінювати суспільне життя.
Надія Калачова
Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар