Споконвіку представники УГКЦ дбали про пізнання дітьми та
дорослими основних правд християнської віри. Так, ще Митрополит Андрей
Шептицький наголошував на важливості катехизації дітей: «Одне слово з
Божої науки, висказане ревним катехитом, може на ум і на серце дитини
зробити таке враження, що не дасться затерти до старости». Тепер же
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, зазначає, що важливими
складовими «живої парафії» є добрий душпастир, літургійне життя –
звершення таїнств Христової Церкви, катехизація – навчання віри,
койнонія – об’єднання вірян у єдину спільноту, дияконія – служіння
спільноти вірян іншим людям, місійність – коли віряни діляться своєю
вірою з близькими.
До вашої уваги – розмова з Преосвященним Владикою Петром Стасюком, Єпархом для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.
Єпископ розповідає про розвиток катехитичної науки в УГКЦ закордоном,
зокрема про виклики, які стоять перед катехизацією вірних, та про
практику катехуменату.
- Преосвящений Владико, за вашими спостереженнями, яка динаміка розвитку катехитичного служіння в Європі та Україні?
- Катехизацію в сучасному розумінні не можна вважати складовою традиції
УГКЦ. Зазвичай дітей катехизувала вдома мама чи бабуся, а також цю роль
виконував священик під час проповідування. Навіть сьогодні, коли минуло
20 років організованої катехитичної праці та вийшов у світ Катехизм
УГКЦ «Христос − наша Пасха», в деяких єпархіях ще не налагоджено належно
навчання основних правд віри.
Однак нині катехизація в УГКЦ має відповідну структуру, в якій є
учитель чи катехит, котрий навчає дітей. Така система притаманна
західному світу і Католицькій Церкві. Усвідомлюючи, що сучасні діти
можуть не отримувати певних знань вдома, ми намагаємося систематизувати
катехитичні науки, видавши посібники і підручники. Таке вже робить
Західна Церква сотні років.
Відомо, що в діаспорі завжди були монахині, які навчали дітей основних
правд Христової віри. Я виростав у Канаді і черпав знання саме з таких
наук. Пригадую, як 60 років тому вони приїжджали раз на рік в наші
канадські околиці і катехизували дітей віком до 9 років.
Додам, що за останні 20 років в Україні відбувся великий поступ в
катехитичному служінні: засновано катехитичні школи; офіційно працюють
близько 1500 вчителів, які мають дипломи катехитів; розроблено систему
підручників тощо. А закордоном є багато черниць, які продовжують
катехизувати. Наприклад, у Бразилї, де є 600 черниць, катехизація
відбувається на високому рівні. Як бачимо, таке навчання відрізняється у
різних країнах світу. Тепер ми, як представники Патріаршої катехитичної
комісії УГКЦ, прагнемо досягнути формальної структуризації
катехитичного навчання, адже діти йдуть у світ, не знаючи нічого про
Бога, а це вже є викликом сучасності.
- Владико Петре, закордоном також діють єпархіальні катехитичні комісії УГКЦ?
- Згідно з постановами Синоду Єпископів УГКЦ і рішеннями Патріаршої
катехитичної комісії, у кожній єпархії повинні катехизувати. Гадаю, що
кожна єпархія вже має відповідну комісію. У Канаді, Австралії та деяких
інших країнах навіть діють катехитичні центри. Можливо, закордоном
катехизація відбувається поки не так, як ми б цього хотіли, проте в цій
ділянці простежується великий поступ. Наприклад, у Канаді катехитична
школа має гарні приміщення із відповідними образами та іконами. Тому,
можна сказати, те, що є в Україні, вже є і на поселеннях.
- На вашу думку, які труднощі виникають під час катехизації дітей закордоном?
- Найбільші труднощі пов’язані з тим, що деякі батьки, які виростали в
радянські часи, не проходили катехизації. Сучасні батьки, за нашими
спостереженнями, мають інші пріоритети. Наприклад, закордоном ми
постійно «боремося» із спортом, бо діти грають у футбол у суботу вранці
або в неділю. Спорт став конкурентом для Церкви і вивчення катехизмових
правд. Інколи перешкодою стають українські танці, які на поселеннях
організовують у вихідні. Батькам доводиться вибирати між спортом,
Церквою, українськими танцями. Ще одна проблема − добирання до Церкви.
Наприклад, в Австралії потрібно їхати до храму близько години.
- Чи є на поселеннях певні інституції, які вишколюють катехитів?
- Кожна єпархія має головного катехита − єпископа. І він повинен
подбати про існування структур, які виховують катехитів. Звичайно,
потрібно розуміти, що в деяких єпархіях у діаспорі є специфічні
труднощі: наприклад, на території Австралії, яка є дуже великою (як-от
США), існує лише одна єпархія і 15 парафій. Це значно ускладнює процес
катехитичного навчання.
- Серед тем, які обговорювалися на Синоді Єпископів УГКЦ у
вересні 2012 року у Вінніпезі (Канада), йшлося про застосування,
відповідно до сьогоднішніх душпастирських потреб Церкви, практики
катехуменату…
- Практика катехуменату полягає в катехизації людей, які ще не є
охрещені. До цієї групи людей ми також відносимо тих дорослих, які мало
знають про Церкву. Окремо слід сказати про тих, які не є українцями, але
хочуть бути вірними УГКЦ. Переважно це стосується подружніх пар.
Закордоном більшість українців одружуються із представниками інших
національностей. Загалом же, катехуменат – це нагода відновити віру для всіх вірних.
- Відомо, що на тому ж таки
Синоді йшлося про покращення катехизації в країнах, де ще немає структур
УГКЦ. Яким чином зараз це здійснюється?
- Тут йдеться про такі країни, як Італія, Іспанія та Португалія, де є
багато наших вірних, але немає церковних структур, тобто єпархій. Є
також багато місцевостей, де відбуваються наші богослужіння, але немає
своїх храмів і єпископів. Ці країни відвідує Владика Діонісій (Ляхович),
який є Апостольським візитатором для українських греко-католиків в
Італії та Іспанії. Однак тішить те, що на З’їзді катехитів, який
відбувся у Львові наприкінці минулого року, були люди з Італії та
Іспанії, котрі розповіли про свою катехитичну діяльність там.
Представники Патріаршої катехитичної комісії прагнуть сприяти тому, щоб
ті церковні структури, які існують в єпархіях УГКЦ в Україні, були
створені і для наших вірних закордоном.
Сьогодні ми йдемо в потрібному напрямку, хоча на нашому шляху є певні
труднощі. Тут також потрібно висловити вдячність представникам
Римо-Католицької Церкви, які надають нам приміщення, щоб закордоном ми
могли вчити наших дітей основних правд нашої віри.
* * *
Принагідно хотів би привітати всіх вірних УГКЦ із Різдвом Христовим. У
нашій християнській традиції це свято відіграє велику роль. Адже це
унікальна нагода катехизувати, пізнавати Ісуса Христа, який народився і
трудиться разом із нами і який присутній через Святого Духа в нашому
житті. Ми повинні пам’ятати, що Він є серед нас. З нами − Бог!
Розмовляла Руслана Ткаченко
Джерела: www.ugcc.org.ua
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар