Позавчора вночі у віці 56 років помер Стів Джобс, засновник компанії
Apple, винахідник комп'ютера Macintosh, Ipad та iphone. Останні 7 років
Джобс страждав від рідкісного типу раку підшлункової залози. Інтернет
цими днями переповнений прощальними посланнями, присвяченими цьому
геніальному винахідникові. Бажаючи вшанувати пам'ять людини, яка зробила
величезний внесок у розвиток сучасної комп'ютерної технології, ми
пропонуємо вашій увазі уривок зі статті священика-єзуїта Антоніо
Спадаро, головного редактора журналу «Католицька культура» («Civiltà
cattolica») та експерта нових технологій комунікацій.
«Пам'ятати про те, що тебе скоро не стане – це головний прийом, який допоміг мені прийняти найважливіші рішення в моєму житті»: ці слова Стів Джобс сказав 12 червня 2005 року під час відомої промови на церемонії вручення дипломів випускникам Стенфордського університету. Це дало йому унікальну можливість розповісти про себе.
І Стів має рацію. Його слова перегукуються зі словами Ігнатія Лойоли, засновника Ордену Єзуїтів, який вважав, що спосіб, який допомагає приймати правильні рішення в житті, полягає в тому, щоб «уявити себе в момент смерті, і той образ і ступінь обрання, які хотів би мати тоді, зроби нормою свого теперішнього обрання і, погодившись з цим, прийми своє рішення» («Духовні вправи», 186). Смерть, як для Лойоли, так і для Джобса, не є чимось жахливим, але констатацією того, що страхи, сумніви і дрібниці зникають перед думкою про смерть, і залишається тільки те, що справді важливо, тобто те, що дійсно важливо для нас. Я не знаю, чи був Джобс віруючим. З його промови цього не зрозуміти. Я просто маю на увазі внутрішню готовність приймати життєво важливі рішення, орієнтуючись на те, що дійсно має значення. Жодна людина, віруюча чи невіруюча, не може приймати життєві рішення, вважаючи себе безсмертною.
І про це Стів Джобс чудово говорить однією «незначною» фразою: «Ми вже нагі». І це так. У Книзі Іова написано: «Нагим я вийшов з утроби матері моєї, і нагий повернусь» (Іов 1, 21). Пам'ятати про те, що ми нагі, означає йти шляхом мудреця, тому що це єдиний шлях, який змушує нас сказати вслід за Джобсом «Залишайтеся голодними. Залишайтеся безрозсудними». Ці слова прозвучали під час його промови перед випускниками Стенфорда.
Думка про те, що ми нагі та смертні, штовхає нас до того, щоб ми жили яскраво. Стів Джобс говорив: «Ви маєте знайти те, що любите». І це перегукується зі словами Ігнатія Лойоли, який у своїх Духовних вправах постійно наполягає на потребі зрозуміти і «просити у Господа Бога того, чого хочу і бажаю» по-справжньому («Духовні вправи», 48).
Тільки той, хто знає, що його життя наге і таким залишиться назавжди, не буде витрачати час на те, щоб спробувати прикрити цю наготу, бути вічно молодим, уявляти себе господарем світу, а буде пам'ятати, що життя таїть в собі глибоке почуття голоду. І цей внутрішній духовний голод підштовхнув Ігнатія Лойолу на написання таких слів: «Побажаю, щоб мене вважали непотрібним і божевільним заради Христа, Який до мене був прийнятий за такого, аніж вважатися мудрим і розумним в цьому світі» («Духовні вправи», 167).
Те, що справді важливо, – це мати своє власне бачення в цьому світі та зробити це бачення своєю місією для того, щоб світ став кращим.
За матеріалами: Радио Ватикана
Джерело: Мандрівники Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар