ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 6 серпня 2011 р.

06.08.2011р. Б. / Івано-Франківська міськрада ухвалила звернення щодо Бандери і Шухевича

Бандера і Шухевич
Депутати Івано-Франківської міської ради звернулися до Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА та Генерального прокурора України Віктора ПШОНКИ з вимогою зупинити судове свавілля в державі.

Як повідомили УНІАН в Івано-Франківській міській раді, про це йдеться в ухваленому сьогодні на позачерговій сесії Івано-Франківської міської ради, що відбулася з ініціативи фракції ВО «Свобода», зверненні «щодо протиправного рішення Вищого адміністративного суду України про позбавлення звань Герой України Степана Бандери та Романа Шухевича».
«Ми, депутати Івано-Франківської міської ради, обурені рішенням Вищого адміністративного суду, який залишив у силі рішення Донецького окружного адміністративного та Донецького апеляційного адміністративного судів про визнання незаконними указів Президента України В.ЮЩЕНКА про присвоєння Степанові Бандерi та Романові Шухевичу звань Героїв України», - йдеться у документі.
На думку депутатів, «приймаючи це політично ганебне і юридично нікчемне рішення, судді, очевидно, керувались не правовими аргументами, а вказівками найвищих керівників держави, що є зайвим свідченням узурпації усіх гілок влади, яку послідовно проводить правлячий режим». Автори звернення не виключають, що «наступними рішеннями цих судів буде позбавлення звань Герой України Олекси Береста, Василя Стуса та пожежників аварії на Чорнобильській АЕС».
«Вважаємо рішення Вищого адміністративного суду України зумисне спланованим заходом напередодні 20-ї річниці Незалежності України – свята, яке влада на чолі з В.ЯНУКОВИЧЕМ відверто ігнорує, - наголошують депутати. - Саме тому вона синхронно ухвалила рішення про відмову на гідному рівні відзначати День Незалежності і, водночас, через «ручний» суд, протиснула рішення про позбавлення звань Героїв України Романа Шухевича та Степана Бандери».
Івано-Франківська міськрада вважає. що «такою поведінкою влада лише підтвердила, що вона є всього лише московською окупаційною адміністрацією, бо лише окупанти борються з національними героями та зневажають Незалежність».
«Висловлюючи позицію громади міста, ми, депутати Івано-Франківської міської ради, звертаємося до Президента України В.ЯНУКОВИЧА та Генерального прокурора України В.ПШОНКИ з вимогою зупинити судове свавілля в державі, облишити спроби чинити протизаконні дії і маніпулювати цінностями героїчного минулого нашої країни та гідно відзначити 20-у річницю Незалежності України, - наголошують депутати міськради. - Переконані, що відверта українофобська політика, результатом якої стають подібні судові рішення, викликають масовий спротив українців, для яких національні герої залишаться героями всупереч будь-яким рішенням влади та судовим вирокам».

Джерело:
УНІАН

пʼятниця, 5 серпня 2011 р.

05.08.2011р. Б. / Українці не цінять свою незалежність і бояться свободи, - Патріарх Любомир (Гузар)

Л.Гузар
Українці не цінять достатньо і не вміють користуватися даром незалежності своєї держави, а свободи бояться, оскільки не хочуть приймати відповідальності, яка тісно пов’язана з нею. Таку думку в спеціальному інтерв’ю для РІСУ висловив колишній Глава УГКЦ Патріарх Любомир (Гузар).

«Мені здається, що ми не користаємо достатньо із того дару незалежності. Бо незалежність народу, держави - то приблизно так само, як незалежність особи, - сказав, зокрема, владика Любомир. - Людина повинна бути свобідною, щоби бути собою. Господь Бог дає нам це і каже: "Якщо будете сповняти мій закон, що Бог дав ще на горі Синай (а пізніше Ісус Христос поширив це в Нагірній проповіді), якщо будете це робити, то будете свобідними, будете вільними". Не знаю, чи ми достатньо вміємо цінувати свободу. Бо свобода – це не робити, що тобі хочеться, не сваволя. Свобода – це могти робити добро, щоби бути свобідним. Хто сповняє волю і закон Божий - той свобідний, не є зв’язаний, не є поневолений».

Владика нагадав про історичні передумови такого стану речей – те, що впродовж майже всього ХХ століття українці перебували під окупацією різних держав і різних режимів: австрійська окупація, польська, маленький проміжок часу визвольних змагань, а пізніше більшовицька окупація, німецька, знову більшовицька. На думку Патріарха, ця перманентна відсутність власної незалежності глибоко проникла у свідомість українців і спричиняє ще й сьогодні певний страх перед незалежністю, перед свободою: «Мені здається, що ми не використовуємо ще достатньо ту незалежність, свободу, яку ми одержали 20 років тому. Є різні на це причини. Може бути пряме незнання, страх бути свобідним, бо свобода – це й відповідальність. Одно слово, ми боїмося бути свобідними, боїмося наслідків нашої свободи – тобто відповідальності. У суспільному вимірі, мені здається, ми щойно йдемо до використання тої незалежності, свободи. Ми ще не зробили того, що ми повинні були зробити, хоча, як я сказав, маємо підставу, маємо можливість», - вважає Патріарх Любомир.
На запитання, чи відповідає сьогодні незалежність України тим уявленням про неї, якими жила українська діаспора далеко від рідної землі, владика Любомир зазначив: «Уявлення були різні, але то були дуже теоретичні уявлення. Може, спеціалісти, які знають історію, процеси людської поведінки, могли собі все це уявляти, але не такі пересічні люди, як я. Я не пригадую, щоб були якісь великі дискусії на тему, якою буде Україна конкретно. Ми говорили "незалежна, самостійна, багата, країна талановитих людей". То можна було так сказати теоретично, але як практично то буде виглядати, наприклад, така річ, отой брак довіри, брак ініціативи, страх перед відповідальністю… Були певні дискусії, але то вже в 90-ті роки. Пригадую, були вже навіть статті в західноєвропейських медіа на ті теми. Але, знаєте, це все треба було побачити, пережити.

Коли ми жили за кордоном в тих таборах чужинців, як нас тоді називали, то були там представники різних народів. Я пригадую, як на нас завжди справляла гарне враження литовська група. Чому? Вони були вільними практично 20 років від Першої світової війни до Другої світової війни. Але вони були людьми дуже серйозними, зрілими, я би сказав, не тільки вміли добре поводитися, а й співжити, співпрацювати, бо вони пережили 20 років незалежності. Ми цього не мали. І годі було мріяти, що то буде якнайкраще. Але що конкретно це мало значити, я не знаю, чи хтось з нас уявляв собі, як то буде».

«Я думаю, те, що ми пережили за останні 20 років, є цілком закономірне. Ми є люди, які щойно пробуджуються до свободи, починають вчитися бути свобідними в повному значенні того слова: внутрішньо свобідними, зовнішньо свобідними, людьми, свідомими своєї гідності, гідності інших людей. Ми щойно вчимося», - наголосив колишній Глава УГКЦ.

Нагадаємо, 24 серпня цього року Україна святкуватиме 20-річчя своєї незалежності. Саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Джерела:
РІСУ
Мандрівники Христа Царя

четвер, 4 серпня 2011 р.


Студенти трьох національностей – українці, поляки та євреї – взяли участь у VI міжнародному міжрелігійному молодіжному семінарі «Ковчег-2011 – Діти єдиного Бога», який з 27 липня по 4 серпня відбувається у Яремче.
Український Католицький Університет шостий рік долучається до організації цього заходу. Через взаємопізнання до подолання стереотипів – основна місія зустрічі.
За тиждень роботи семінару учасники зустрілися з ученими, громадськими діячами, митцями трьох країн. Це, зокрема, історики Арон Вайс з Ізраїлю та Ярослав Грицак із України, дисиденти та правозахисники Мирослав Маринович та Семен Глузман, польський психолог Марія Ціхонь-Бітка, директор центру «Ткума» та директор музею історії євреїв України і історії Голокосту Ігор Щупак та інші, повідомляє Прес-служба УКУ.
До навчально-пізнавальної програми додалася й інтерактивна складова «Ковчегу»: дискусії, круглі столи, психологічні тренінги. Окремо пройшли український, польський та єврейський дні з майстер-класами для ближчого пізнання національної культури та традиції.
Український день «Ковчегу» відкрив історик, професор УКУ Ярослав Грицак, який говорив про питання історичної пам’яті. На його думку, українська історична пам'ять є глибоко поділеною і фрагментарною, це здебільшого (хоч і не зовсім) є ефектом останніх п’яти років. «До прикладу, питання мови – досить болісне для українців, тому його не варто розглядати на політичному рівні. А в Україні через мовне питання політики мобілізують свій електорат.
На диво, попри розкол Україна функціонує як стабільне суспільство, життєздатність якого вища навіть, ніж у Росії», – зазначив історик.
Фільм Романа Ширмана «І буде новий день» про українсько-єврейські стосунки презентував віце-ректор УКУ Мирослав Маринович. «Спільна історія не може і не мусить бути уніфікованою, – зазначив правозахисник. – Ми постійно вважаємо і змушуємо інших думати, що наш погляд на історію єдино правильний. А історію потрібно позбавити вибухово агресивних сил, так би мовити розмінувати. Нам треба почути один одного, бо без розуміння болю наших народів не буде міжнаціонального порозуміння. На жаль, українці ще не пройшли процесу очищення пам’яті», – вважає Мирослав Маринович.
Організатори молодіжного семінару «Ковчег-2011 – Діти єдиного Бога» – Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, Федерація польських організацій в Україні, центр вивчення Голокосту «Ткума» (Дніпропетровськ), Український Католицький Університет та Палац культури імені Гната Хоткевича за підтримки фонду «Допомога полякам на Сході» та американського єврейського розподільчого комітету «Джойнт».

Довідка

Перший «Ковчег» стартував у 2006 року, і відтоді семінар проходить щороку. Попередні п’ять семінарів проходили в Унівській лаврі, де в роки Другої світової війни місцеві греко-католицькі священики рятували від газових камер єврейських, польських та українських дітей. Тематикою попередніх семінарів були переважно питання драматичної спільної історії українського, польського та єврейського народу.

http://www.credo-ua.org/2011/08/48761