21 червня з Києва у Володимир (Росія) вийшов "величний" хресний хід, присвячений 900-річчю князя Андрія Боголюбського. Цей суздальський князь напав на Київ і дотла спалив місто у 1169 році, викравши Вишгородську чудотворну ікону, яку вивіз у Володимиро-Суздальське князівство. Саме цей провокаційний для київської історії шлях вперше за 900 років обрали сучасні православні хрестоносці, організовані «Народным Собором» України, "Общественным движением в защиту православного образа жизни «За Вєру Православную», Фондом Андрея Боголюбського і громадським рухом «СРУБ» (Союз России, Украины и Беларуси).
На думку голови «Народного Собора» України Ігоря Друзя, своєю акцією православні хрестоносці «містично очищають Святу Русь від нечисті, поєднуючи державними молитвами святого князя штучно розірвані землі нашої Батьківщини, повторюючи шлях благовірного князя». При цьому Андрія Боголюбського організатори ходу з пієтетом іменують своїм покровителем, «головним російським державником, першим некоронованим російським царем», «витоком славних традицій російського самодержавства».
П'ять народних депутатів України, а саме: Вадим Колесніченко (Партія регіонів, лідер руху росіян Україна), Дмитро Ветвицький (політична партія "Правда"), Олександр Голуб та Євген Царьков (обидва - Комуністична партія), Валерій Дубіль (член Української соціал-демократичної партії), просили Патріарха Кирила благословити цей захід, проте благословення Православні хрестоносці отримали тільки від протоієрея Всеволода Чапліна, керівника Синодального Відділу взаємин Церкви і суспільства.
Хід розпочався урочистим молебнем у Борисоглібському храмі міста Вишгорода, який відслужив місцевий благочинний з дозволу митрополита Вишгородського та Чорнобильського Павла.
Православних хрестоносців здивувало, що кафедральний собор УПЦ (МП) у Вишгороді знаходиться на вулиці Петра Калнишевського - останнього отамана Запорізької січі, який був засланий на Соловки, як стверджує І. Друзь, «за ряд непривабливих вчинків». (Насправді, Калнишевський був засланий Катериною II у зв'язку з ліквідацією Запорізької січі. Цікаво, що УПЦ Київського патріархату в 2008 році канонізувала Калнишевського як праведного).
Також православних хрестоносців неприємно здивувало, що недалеко від храму стоїть пам'ятник Голодомору. За словами пана Друзя, «у Вишгороді в мініатюрі повторилася ситуація з Києво-Печерською Лаврою», яка, по волі «помаранчевої» Київради, виявилася розташована на вулиці Мазепи і теж поруч з пам'ятником «голодомору» (лапки Ігоря Друзя). Причому пам'ятник у Києві «побудований з використанням абсолютно сатанинської символіки»: Ігор Друзь виявив на ньому «розіп'ятих журавлів», а сам монумент назвав «моторошнуватою пародією на церкву з куполом».
Після молебню православні хрестоносці пройшлися по Вишгороду, а потім поїхали в Чернігів і далі в Росію на автобусах. Таким чином, практично весь шлях долався на колесах.
28 червня православні хрестоносці прибули до Москви на урочистий захід, підготовлений Фондом Андрія Боголюбського і Синодальним відділом о. Всеволода Чапліна спільно з Третьяковською галереєю, де зберігається викрадена Андрієм Боголюбським Вишгородська (Володимирська) ікона.
Примітно, що цього ж дня в Києві Священний Синод УПЦ відлучив від Церкви одного з соратників Ігоря Друзя - лідера Союзу православних братств Валентина Лукіяника, закликавши його прихильників і послідовників відмовитися від «нав'язаних ним неправдивих поглядів та вчинків і стати на шлях слухняності святої Церкви і її священоначалію».
В українських ЗМІ, у тому числі церковних, хода цих православних хрестоносців практично не висвітлювалася. У той же час керівництво «Народного Собору» Україна допомогло поширити двадцятитисячним тиражем «компромат» на своїх церковних колег.
За заявою керівника «Народного Собору» Ігоря Друзя, автобусний хресний хід завершиться в резиденції суздальського князя - селищі Боголюбово. Це місце лідер православних хрестоносців називає «точкою збору Святої Русі» і вважає, що «відродження православних імперій після смути завжди починалося в таких ось святих місцях».
За матеріалами Релігія в Україні
Джерела:
«...відродження православних імперій...»
Цікаво, як їм, тобто нашим "православним" братам, це вдається - любити Христа і ненавидіти українців? Ба більше, ненавидіти все українське, навіть не дивлячись на факт проживання, на нашій, даній Богом, українській землі? То кому ж вони служать насправді? Чи не дияволу? Мені дуже хочеться, щоб наші москволюби спростували всі ці питання та закиди в їхній бік.... Отже чекаю, моя адреса: katolik@meta.ua або на масонській "мордокнижці".
Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.
