14.12.2011р. Б. / В соборі Юра вшанували пам’ять Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського

 

У середу 14 грудня в Архикатедральному соборі Святого Юрія молитвою вшанували пам’ять Блаженнішого Кардинала Мирослава Івана Любачівського в день 11–их роковин з дня його відходу у вічність.

Поминальну панахиду в крипті собору Юрія, відслужив настоятель храму митрофорний протопресвітер Роман Кравчик. У своєму слові згадуючи постать Глави УГКЦ (1984-2000 рр.) він зазначив :

«Пам’ятаючи, як Мирослав Іван Кардинал Любачівський після звільнення нашої церкви з підпілля приїхав на Львівське летовище, впавши на коліна поцілував українську землю, якої він був дуже спраглий у своєму житті. Це була людина високої науки глибокої поваги до інших, він ніколи не підвищував голос на своїх підлеглих, а чемно й виважено роздавав вказівки».

По завершенні панахиди о. Роман подякував усім присутнім за спільну молитву та добру пам’ять про цього визначного Архиєрея.

Прес-служба Львівської Архиєпархії


Довідка:

Верховний Архиєпископ Мирослав Іван кардинал Любачівський - Глава Української Греко-Католицької Церкви 1984-2000 рр.; народився 24 червня 1914 р. у м. Долина на Станіславівщині (тепер Івано-Франківщина).

1933 р. після закінчення Стрийської гімназії вступив до Львівської Богословської Академії; 1936 р. за успішне навчання був скерований для продовження навчання до Інсбрука.

18 серпня 1938 р. рукоположений у сан диякона, а 21 вересня 1938 р. митрополит Андрей Шептицький рукоположив його на священика.

Захистив дисертацію "Розвідка над Літургією св. Василія Великого".

1942-1947 рр. - студії в Римі; здобув ступінь магістра біблійних наук і доктора богословія.

У травні 1947 р. прибуває до США; працює секретарем Комітету українських емігрантів-католиків; душпастирську діяльність розпочинає в церкві св. апостолів Петра і Павла в м. Клівленді (Огайо).

З 1968 р. - духовник Української католицької семінарії св. Йосафата у Вашингтоні; з 1971 р. - професор Академії св. Василія у Філадельфії; 1977 р. призначений духовним директором семінарії св. Василія у Стемфорді.

У квітні 1978 р. Папа Римський Павло VІ надав йому ступінь Почесного прелата.

13 вересня 1979 р. Папа Іван Павло ІІ призначає його архиєпископом митрополитом Філадельфійським. 27 березня 1980 р. після Синоду Української Греко-Католицької Церкви Папа отримав призначення коад'ютора Верховного Архиєпископа УГКЦ із правом спадкоємності.

Після смерті Патріарха Йосифа Сліпого став Главою УГКЦ із титулом Верховного Архиєпископа; 25 травня 1985 р. Римський Архиєрей підносить Блаженнішого Мирослава Івана до гідності кардинала Католицької Церкви з титулярним собором св. Софії в Римі.

30 березня 1991 р. Блаженніший Мирослав Іван повертається на рідну землю. Згодом він так гадував про цей радісний момент: "По прибутті я знайшов Церкву, яка була міцною у своїй вірі та відданості".

Від початку Верховний Архиєпископ зайнявся реорганізацією цілої структури Церкви; було налагоджено роботу навчальних закладів, створено нові єпархії, багато уваги надавалося співпраці з мирянами.

У травні 1992 р. відбувся перший Синод єпископів УГКЦ у незалежній Україні. На відкритті Синоду Блаженніший зазначив: "На наших плечах ціле майбутнє нашої Церкви… Потрібно нам знову рішуче поставитись до питання визнання нашої Церкви як Патріархату".

У 1995 р. він захворів на запалення легенів, що серйозно вплинуло на його здоров'я. 

Наступного року, з огляду на його важкий стан, Синод Єпископів УГКЦ обрав владику Любомира Гузара єпископом-помічником Глави УГКЦ. Відтоді Блаженніший практично не втручався до справ управління Церквою, а займався богословською і науковою діяльністю.

Помер 14 грудня 2000 р., похований у соборі св. Юра у Львові.


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

07.08.2011р. Б. / На 70-річчі розстрілу польської інтелігенції в Чорному лісі (фото)

В Івано-Франківській області між селами Рибне і Павлівка Тисменицького району у Чорному лісі вшанували пам’ять польських інтелігентів, розстріляних фашистами.

Як передає кореспондент УНІАН, у заходах з вшанування пам’яті взяли участь керівники Івано-Франківської облдержадміністрації, міськвиконкому, в.о консула Генерального консульства Польщі у Львові Анджей ДРОЗД, генеральний секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Польщі Анджей КУНЕРТУ, голова польського Товариства культури «Пшиязнь» Луція КУБІЦЬКА, представники і родини загиблих з польських міст Ополє, Кошалін, Варшава, Краків, гості Львівської, Чернівецької областей, Великої Британії, представники духовенства та місцевої громади - всього близько тисячі осіб.

Про місце розстріляних 6 серпня 1941 року 700 представників польської інтелігенції свідчить вказівник: «1939-1945 Вшануй місце, освячене кров’ю мешканців Станіславова і околиць, замордованих гітлерівцями в 1941 році».

Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк і генеральний секретар Ради охорони пам`яті боротьби і мучеництва Польщі Анджей Кунерту перерізають стрічку під час відкриття пам`ятника

Пам`ятний хрест на території меморіалу загиблим польським інтелігентам, розстріляним фашистами в 1941 р., між селами Рибне і ПавлівкаПам`ятний хрест на території меморіалу загиблим польським інтелігентам, розстріляним фашистами в 1941 р., між селами Рибне і Павлівка

Пам`ятний хрест на території меморіалу загиблим польським інтелігентам, розстріляним фашистами в 1941 р., між селами Рибне і Павлівка

Братські могили на території меморіалу загиблим польським інтелігентам, розстріляним фашистами в 1941 р., між селами Рибне і Павлівка

У лісі впорядковано 17 братських могил. В центрі меморіалу встановлено пам’ятник загиблим – Великий мармуровий Хрест, на якому зображено герб Польщі і польською та українською мовами написано «Пам’яті представників польської інтелігенції зі Станіславова та околиць, закатованих гітлерівцями у серпні 1941 року. Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва, Польське товариство культури «Пшиязнь» Родини 2011».

Вшанування 70-ї річниці пам’яті закатованої польської інтелігенції в Чорному лісі розпочалося службою Божою в Костелі Христа Царя в Івано-Франківську, де священики відслужили молитву за душі закатованих гітлерівцями жертв в Чорному лісі. Потім біля пам’ятника розстріляним відбулося освячення і покладання квітів і вінків представниками духовенства різних конфесій, влади Польщі та України. Пізніше пройшов віче-реквієм, на якому наголошувалося на недопущенні цих трагічних подій у майбутньому.

Після цього всі учасники перейшли в інше місце, де священики під керівництвом владики УГКЦ Софрона МУДРОГО освятили збудовану церкву-каплицю верховних апостолів Петра і Павла. А на завершення поклали квіти до обеліска, де поховані розстріляні німцями у 1941 році жиди.

Фото Тараса Кашуби
Джерела:
УНІАН