26.08.2011р. Б. / 28 серпня - Свято Успіння Пресвятої Богородиці

28 серпня 2011 року Українська Греко-Католицька Церква відзначає Свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Коли Ісус Христос у день вознесіння повертався до неба, Мати Божа бажала злучитися зі своїм Сином. І вона одержала ласку не чекати на своє воскресіння аж до кінця світу. Одразу після смерті Марії Ісус воскресив Свою Матір і забрав з душею й тілом до неба. Смерть Пресвятої Діви Марії не була важкою. Навпаки, їй було надзвичайно легко й любо покидати землю, бо вона не була прив'язана до дібр цього світу. Вона не відчувала докорів сумління за власні гріхи, бо непорочну й чисту душу Діви Марії ніколи не збентежив навіть найменший гріх. Її не мучила непевність, чи перебуває вона у стані Божої благодаті та чи буде спасенною.

Мати Божа не могла мати такої непевності, бо була благодатною, тобто "повна ласки": з нею був сам Господь. Пресвята Діва Марія померла спокійно й щасливо - наче заснула. Після воскресіння Пресвятої Богородиці настало її внебовзяття. Можемо уявити собі, як сам Ісус Христос приймає Пресвяту Матір і веде перед престол Небесного Отця серед співу ангелів і святих...

1 послання ап. Павла до Коринтян 9, 2-12

Браття, ви у Господі є достовірним доказом мого апостольства. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. Хіба ми не маємо права їсти й пити? Хіба не маємо права сестру-жінку водити, як інші апостоли, брати Господні й Кифа? чи, може, один я і Варнава не маємо права на те, щоб не працювати? Хто коли своїм коштом служив у війську? Хто садить виноградник і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо і не живиться молоком від стада? Хіба я говорю тільки, як людина? Хіба й закон не каже того? Таж у законі Мойсея написано: Не зав'язуй рота волові, коли молотить. Чи Бог турбується про волів? Чи, може, ради нас говорить? Бо ж ради нас написано, що хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, молотить теж у надії, що матиме щось з того. Коли ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли жатимемо у вас тілесне?коли інші мають це право над вами, чому не більше ми? Та ми не користуємось цим правом, але весь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христа.

Євангеліє від Матея 18, 23-35

Сказав Господь притчу оцю: Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки зі слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому до ніг, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі віддам. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його і подарував йому борг той. Вийшовши, той слуга здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його і почав душити його, кажучи: Верни, що винен. Співслуга його впав йому в ноги і почав його просити: Потерпи мені, я тобі верну. Та той не хотів, пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне боргу. Коли друзі його побачили, що сталося, засмутилися вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. Тоді пан покликав його і сказав йому: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм другом, як я був змилосердився над тобою? І, розгнівавшись, його пан передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу. Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

За матеріалами Департамент інформації УГКЦ

Джерело:

Мандрівники Христа Царя

"...Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм другом, як я був змилосердився над тобою?..."

Загальновідомо, що кожна несправедливість є ЗЛО і БЕЗЗАКОННЯ, але тут не йдеться про чисто людське розуміння "справедливості", бо стосується площини любові чи нелюбові і, милосердя, яке є наслідком любові.

Саме тому проблема не в нас, немилосердних українцях, які, буцім-то, не хочуть прощати своїх, чисельних ворогів, а в тих поляках, росіянах, мадярах, румунах та інших, які не мають потреби його в нас просити, ба, більше, їм непотрібне наше прощення, оскільки не почувають себе ні в чому перед нами винними...

То ж, як наслідок, вони люблять на нас українцях лише "шкуру", а не душу і, маючи певність, що вони християни і, що в них у відносинах з Богом і ближнім, все гаразд - обманюють себе самих і... лишаються половою, що її розвіває вітер, а не Божими дітьми, які прийняли дар спасіння.

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

03.07.2011р. Б. / Шлях до щастя – послух Божій волі

Роздуми до Слова Божого на XIV звичайну неділю

Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий. (Мт 11, 28-30)

Чи може бути ярмо любим, а тягар легким? Виходить, що може, якщо це ярмо і тягар Ісуса Христа. Св. Апостол Павло пише в посланні до римлян «Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність?» (Рим 6,16). Апостол показує, що є лише дві можливості: або служити Богові, або служити гріху, третього не дано.

Наслідок гріха – смерть, і ця перспектива, навіть якщо гріх спочатку приваблює солодкістю, справді є сумною і трагічною. Виконання волі Божої, послух волі Бога – це ярмо, але ярмо солодке, оскільки приносить вічне щастя і провадить людину до єдності з Богом в любові.

Основною спокусою для людини є егоїзм, тобто поставлення себе в центрі свого серця, свого життя. Виконати всі примхи нашого «я», зраненого первородним гріхом неможливо, його вимоги будуть щоразу збільшуватися, завжди буде мало. Прикладом цього можуть послужити добре відомі історичні фігури, як, наприклад, Нерон або Сталін. Як перший, так і другий мали майже абсолютну владу, проте власне ego з ними зіграло поганий жарт: обидва боялися втратити свою владу і всюди бачили заколоти і бунт, внаслідок чого гинули невинні люди. Отже, людина, яка служить власному «я», перетворює життя своє і ближніх в пекло. Чи це є «солодко»?

Шлях до щастя лише один – в послухові Божій волі, оскільки лише Бог і бажає нам, як ніхто інший, справжнього добра і знає якнайкраще, що є для нас добро.

Повторюймо, отже часто коротку молитву: Ісусе, тихий і сумирний серцем, вчини моє серце подібним до Твого!

о. Кирило Лесько
Літургійні читання на XIV звичайну неділю
Джерело:
КРЕДО

"Отже, нехай Господь наш, Ісус Христос, зі свого великого милосердя до нас грішних, дасть нам те, що нам потрібно і, позбавить нас від того, що ми хочемо..."

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

23.06.2011р. Б. / Протестанти атакують католицький район в Белфасті (відео)

Вже дві ночі поспіль триває масове заворушення на релігійному ґрунті в ірландському місті Белфаст. Близько 100 агресивно настроєних молодиків-протестантів у масках напали на католицький район в ніч з понеділка на вівторок, закидавши саморобними бомбами та камінням будинки і поліцейські авто.

Після того, як один фотограф отримав вогнепальне поранення в ногу, поліція порекомендувала журналістам триматися подалі від району заворушень – повідомляє Today News.

Як повідомляє ВВС, ця сутичка в католицькому районі Шот-Стренд, що розташований у переважно протестантській частині Белфасту, є найбільш серйозною за останнє десятиліття.

Влада звинувачує в організації атаки угрупування «Добровільні сили Ольстера» (Ulster Volunteer Force).

Згідно повідомлень правоохоронних органів, насильство в ніч з понеділка на вівторок почалось після того, як група молодих осіб вийшла з районів Маунт і Каслрі-Стріт та направилась в католицький анклав Шот-Стренд. В розпалі атаки на вулицях були присутні близько 700 осіб – передає The Wall Street Journal.

Ситуація в Північній Ірландії розпалюється перед щорічним парадом 12 липня, в якому беруть участь тисячі членів протестантського ордену оранжистів. Оранжисти (Orange Order) є найчисленнішим протестантським орденом Ірландії. Його було створено в 1795 році, він налічує понад 75 тисяч членів як у Північній Ірландії, так і в Ірландській Республіці – повідомляє newsru.ua.

Заворушення відбулися на одній із 30 територій Белфасту, де знаходяться високі барикади, що розділяють ірландських католиків та британських протестантів. Не зважаючи на підписаний у 1998 році у Страсну П’ятницю мирний договір у Північній Ірландії, ці барикади збільшуються у розмірі та кількості – повідомляє РИА Новости.

Сутички між католиками і протестантами розпочались ще на початку ХХ століття, коли перші католики переселилися у район Шот-Стренд і почали будувати свої школи та церкву св. Матея. Місцеві протестанти докладали усіх зусиль, щоб католикам було важко знайти роботу. У 1920-22 роках між ними тривала війна, в результаті якої загинуло 500 осіб. Після того було ще кілька масових заворушень, в результаті яких гинули люди (переважно католики).

У 1998 році було підписано мирну угоду, що мала б покласти край конфлікту між громадами католиків і протестантів у Північній Ірландії. Однак найбільш радикальні представники продовжили вносити напругу у відносини між сторонами. Після повторного спалаху насильства у 2002 році представники обох спільнот проводять формальні регулярні зустрічі, метою яких є зменшити напругу між ними – повідомляє ВВС.

Поліцію, що намагалась стримати вчорашнє насильство, представники «Добровільних сил Ольстера» впродовж чотирьох годин закидали камінням, саморобними бомбами, в т.ч. бензиновими, а також намагались осліпити лазерами.

Джерело:
Мандрівники Христа Царя

Тільки сліпий не добачить аналогій в українському суспільстві та взаємозв'язку у відносинах міжконфесійного та міжнаціонального напруження непорозумінь, яких можна й треба уникнути. І це можна осягнути лише в один спосіб, а саме погляд і чин здійснені крізь призму Христової любові...

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.