ПЕРЕПОЛОВЕННЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
У середу після неділі Розслабленого, коли буде половина
П’ятдесятниці, а саме між Пасхою і празником Зіслання Святого Духа,
Східна Церква святкує празник Переполовення, або Переділення. Синаксар
цього дня так пояснює появу празника: “У середу Розслабленого празнуємо
празник Переполовення П’ятдесятниці задля почести двох великих
празничних днів — Пасхи і П’ятдесятниці. Переполовення обидва ці
празники з’єднює і сполучує”. Празник Переділення має восьмиденне
попразденство до середи після неділі Самарянки.
Основу цього празника Церква взяла зі святого Євангелія, де
сказано, що Ісус Христос в половині свята Кучок “увійшов у храм і почав
навчати” (Йо. 7, 14). Він говорив про Своє Боже післанництво та про
таїнственну воду: “Моя наука не моя, — казав Христос, — а того, хто
послав мене… Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п’є! Хто вірує в
мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!”. “Так
Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього”
(Йо. 7, 16 і 37-39). Цей празник уже був у практиці за часів святого
Йоана Золотоустого († 407). Укладення служби празника Переполовення
приписують Анатолію, царгородському патріярхові 458), святому Андрієві
Критському († 740), святому Йоану Дамаскину († к. 749) і святому Теофану
Ісповіднику († 817).
Празник Переполовення має на меті скріпити нашу віру у
воскреслого Христа, заохотити до виконання Божих заповідей та
приготувати до Господнього Вознесення і Зіслання Святого Духа. На
хвалитних стихирах утрені цього дня співаємо: “Просвітившися, брати,
Воскресенням Спаса Христа, і досягши переполовення Господнього празника,
щиросердечно зберігаймо Божі заповіді, щоб ми стали достойні і
Вознесення празнувати й одержати прихід Святого Духа”.
У той самий день
Преподобного Йоана Старопечерника
Тропар преподобному, глас 8: В Тобі, отче, дбайливо
зберігся образ,* бо, прийнявши хрест, Ти пішов слідом за Христом* і
ділом навчав Ти погорджувати тілом, бо воно проминає,* а дбати про душу
– єство безсмертне.* Тим-то з ангелами разом радується,* преподобний
Йоане, дух твій.
Кондак преподобному, глас 8: Божественним бажанням
уразивши душу,* ти став відлюдником, Блаженний;* багатство залишивши,
поживу і славу,* убогим життям всечесно жив ти в чужих краях;* і мужньо
ведучи безмовне життя,* досягнув Ти, Преподобний, звершення добрих
учинків.* Тому з вірою кличемо до Тебе:* моли Христа Бога, щоб прощення
подав тим,* які з любов’ю вшановують святу пам’ять Твою.
Преподобний Йоан уже з молодих літ посвятився монашому життю.
Поклонившись святим місцям у Єрусалимі, він вступив до монастиря у Фаран
(поблизу Єрусалиму), який заснував святий Харитон (його пам’ять
вшановуємо 28 вересня). Монастир той звався “старопечерний”, бо його
первісна церква була розміщена в печері. Тут святий Йоан віддався дуже
строгому життю, молитві і постам. Згодом він був висвячений на
священика. Жив преподобний у великій святості у VIII ст.
У той самий день
Святого мученика Пафнутія
Святий Пафнутій постраждав за правління Диоклетіяна,
переслідувача християн. Він цілковито посвятився пустельному життю в
Єгипті, але коли почалося жорстоке переслідування, він сам прийшов до
мучителя і став голосно ісповідувати Христа Спасителя. І молитва його не
змовкала, коли на тортурах з нього живцем здирали тіло, так, що було
видно нутрощі. Своєю мужністю святий Пафнутій навернув багатьох поган, і
вони стали голосно визнавати Христа. Мучитель велів кинути Пафнутія до
в’язниці, а вночі явився ангел Божий і зцілив його рани. Коли ж
наступного дня погани побачили його здоровим, знову дуже велика їх
кількість покинула старі блуди і прийняла Христову віру. Тоді мучитель
відіслав Пафнутія і всіх новонавернених християн до Диоклетіяна, а той
наказав розіп’яти святого Пафнутія і тих, що були з ним, на пальмовому
дереві. За іншими джерелами, святий Пафнутій був єпископом, що не
суперечить одне одному, бо дуже багато єпископів починало служити Богові
в монастирях.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар