Святих мучеників Терентія, Африкана, Максима, Помпнія та тих, що з ними
Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи* у страданнях
своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого, * мавши бо
кріпость Твою, вони мучителів подолали, * сокрушили і демонів
зухвальства безсильні. * Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак мученикам, глас 2: Настала сьогодні радісна
пам’ять мучеників, Терентія премудрого та війська його. Зустріньмося
разом, щоб прийняти зцілення. Бо вони прийняли від Бога благодать Духа
святого, щоб зціляти недуги душ наших.
Сталося це за Деція, гонителя християн. В Африці мучитель
Фортунатіян ріками проливав християнську кров. Багато вірних утекло і
сховалося від гонителів. Та знайшлося 40 воїнів християн, котрі явно
виступили і стали голосно визнавати Христа. Усіх їх привели до мучителя,
а той наказав затягнути їх силоміць до божниці і заставити взяти участь
у поганських забобонах. Та святі слуги Божі голосно прославляли Христа
Спасителя і картали поган, вказуючи їм на їхнє засліплення і нерозум.
Тоді Фортунатіян наказав святих Терентія, Африкана, Максима і Помпнія
кинути до в’язниці, а решту 36 воїнів християн віддав на муки. З числа
тих мучеників на ім’я знаємо лиш святих Зинона, Олександра і Теодора.
Усіх їх били сукуватими палицями і жилами, кололи гострим розпеченим
залізом, а рани натирали сіллю та оцтом.
Святі мученики все це стійко терпіли і голосно молилися,
величаючи Господа Бога нашого. Під кінець мучитель наказав усіх їх стяти
мечем. Та перед цим мали вони ще одну втіху, бо поганська божниця, в
якій їх мучили, з допусту Божого завалилася. Сповнені душевної радости,
співаючи псалми, нахилили вони свої голови під гострі мечі і до неба
прибуло нове число святих мучеників.
Тоді мучитель наказав привести святих Терентія, Африкана, Максима
і Помпнія. Їх палили на суді вогнем, а вони величали Бога, що уникнуть
вогню вічного. Закованих, їх на ніч знову кинули до в’язниці, підлога в
якій була викладена гострим залізом. А вночі, коли вони молилися, Бог
послав їм ангела утішителя і той звільнив їх з кайданів, нагодував і
скріпив душу на майбутній подвиг. Наступного дня, після страшних мук, їх
кинули в яму, повну ядовитих гадюк, та ті повзали в ногах слуг Божих і
не кусали їх. Під кінець мучитель наказав усіх їх стяти мечем. Діялося
це близько 250 р. В часи імператора Теодора Великого тіла святих
Терентія і Африкана було перенесено до Царгорода в церкву святої
Евфимії. Мощі святих мучеників, за словами святого Йосифа Піснеписця
(його пам’ять вшановуємо 4 квітня), прославилися багатьма чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар